Рішення № 81776975, 14.05.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2314/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивачка в квітні 2019 року звернулася в суд із позовом, уточнивши в подальшому позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 55632 грн. 33 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов`язкових платежів за період з 09 серпня 2018 року по 18 березня 2019р. Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала на посаді заступника начальника відділу організації праці та заробітної плати Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» і 08 серпня 2018 року була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі згідно ст.38 КЗпП України, на підставі Наказу від 07.08.2018р. №410к. У день звільнення з нею не було проведено розрахунок, відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, що встановлено рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 21.01.2019р. Відтак, належні на день звільнення грошові кошти були виплачені їй в результаті примусового стягнення з відповідача, відповідно до виконавчого провадження відкритого 04.03.2019р. державним виконавцем Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області. Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» від 30.03.2019р. №9UIN8HVK8CFPC789 на її картковий рахунок 21.03.2019р. зараховано 32906 грн. 82 коп. заробітної плати за рішенням суду від 21.01.2019р. З огляду на зазначене, просить стягнути з відповідача на її користь 55632 грн. 33 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 серпня 2018 року по 18 березня 2019р.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 квітня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.

Позивачка подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, що суд вважає за можливе.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій позов визнав та не заперечив проти стягнення з відповідача на користь позивачки 55632 грн. 33 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 153 робочі дні, а також просить справу розглядати без його участі, що суд вважає за можливе.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника відділу організації праці та заробітної плати Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» і наказом від 07.08.2018 року №410к була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України /а.с.9/.

З довідки ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» про суму заборгованості зарплати ОСОБА_1 від 09.01.2019р. вбачається, що станом на 08.08.2018р. заборгованості по заробітній платі перед позивачкою за квітень - серпень 2018р. становить 32906,82 грн. /а.с.10/.

Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» від 30.03.2019р. №9UIN8HVK8CFPC789 на картковий рахунок ОСОБА_1 21.03.2019р. було зараховано 32906 грн. 82 коп. /а.с.11/.

З платіжного доручення №57112778/В від 12.03.2019р. вбачається, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» перерахувало 794445,70 грн. заборгованості по заробітній платі за виконавчими листами, в тому числі за виконавчим листом №462/7418/18 від 26.02.2019р.

Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Частинами 1, 7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України № 6-15цс13 від 27 березня 2013 року).

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24 грудня 1999 року, зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає йоговідповідальності.

На підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно довідки по нарахуванню середнього заробітку №176 від 22.04.2019р., виданої Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 363 грн. 61 коп., а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 18.03.2019 року за 153 робочих днів становить 55632 грн. 33 коп., без урахування податків та зборів.

З даний розрахунком погоджується позивачка і такий проведений у відповідності до зазначеного Порядку.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення не були виплачені належні їй від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 55632 грн. 33коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 768,40 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд–

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 55632 / п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять дві/ грн. 33 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави 768,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА», ЄДРПОУ 30162618, знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Патона, 1.

Повний текст рішення складено - 16.05.2019 року

Суддя: