Рішення № 81776633, 10.05.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1514/18

Номер провадження 2/438/128/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 травня 2019 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

при секретарі Наминанік О.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідачів ОСОБА_3 С ОСОБА_4 , Петруняк О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Бориславської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №4 Бориславської міської ради Львівської області про спонукання до виконання умов трудового договору, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бориславської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №4 Бориславської міської ради Львівської області, у якому просить зобов`язати заклад загальної середньої освіти (ЗЗСО) № 4 Бориславської міської ради Львівської області забезпечити їй, ОСОБА_6 на 2018-2019 та наступні навчальні роки педагогічне навантаження в розмірі, що відповідає тарифній ставці учителя закладу загальної середньої освіти, передбаченому Законом України «Про загальну середню освіту», а саме - не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона працює на педагогічних посадах в школі № 4 м.Борислава понад 30 років, з 01 вересня 2008 року по даний час перебуває на посаді вчителя укр.мови і літератури. Починаючи з 2014/2015 навчального року їй керівник школи ОСОБА_7 почав поступово зменшувати педагогічне навантаження. На поточний навчальний рік - 2018/2019 - їй встановлено педагогічне навантаження в розмірі 4 години на тиждень. При цьому керівництво школи її заперечення не взяло до уваги, до 06 вересня 2018 року вона не знала в якому саме розмірі їй було затверджено розмір педагогічного навантаження, так як з наказом про затвердження тарифікаційних списків на 2018/2019 навчальний рік її ознайомлено не було. 06 вересня 2018 року вона звернулася із заявою на ім`я директора школи ОСОБА_7 з проханням надати їй додаткові уроки в одному із п`ятих класів. Листом від 27.09.2018 їй повідомлено, що заяву немає можливості задовольнити, позаяк вона звернулася з нею після затвердження тарифікаційних списків. Не було враховано незгоду позивача, не було скориговано педагогічне навантаження в сторону збільшення і доведення до рівня хоча б 0,5 тарифної ставки. Такі порушення мають місце на фоні того, що її прийнято на посаду вчителя на повну тарифну ставку, і згоди на зміну істотних умов праці вона не давала. Директор школи між працівниками поширював інформацію, що він не буде тримати на роботі пенсіонерів, і поступово їх позбудеться. Стосовно позивача допущено явну дискримінацію за віковою ознакою, тому вона і заявляє цей позов. При цьому на кафедрі української мови та літератури є вчителі, педагогічне навантаження яких перевищує 18 навчальних годин протягом навчального тижня.

Позивач посилається на положення ст.ст.32, 103, 233 Кодексу законів про працю України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 25, 26 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункт «е» пункту 20 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року № 455, пункти 90, 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 та вважає, що встановлення їй заниженого (порівняно з попередніми навчальними роками) тижневого педагогічного навантаження було незаконним і таким, що проведено з порушенням встановленої законом процедури, тому є правові підстави для поновлення їй попередніх умов праці. Додатково до цього, звертає увагу, що вона має вищу категорію, є старшим вчителем, дисциплінарних стягнень не має.

21.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача – директор Бориславської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №4 Бориславської міської ради Львівської області Смоляк С.Й. просить відмовити у задоволенні позову. Крім цього, зазначив, що вважає позов надуманим, безпідставним, необґрунтованим. Позивач з 1987 року працює у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 вчителем української мови і літератури. На 2017-2018 н.р. позивачу ОСОБА_8 , як вчителю української мови було встановлено 9-ти годинне тижневе педагогічне навантаження, що відповідає 0,5 посадового окладу вчителя української мови і літератури. З таким тижневим педагогічним навантаженням позивач працювала і попередні навчальні роки, нічого не оспорюючи, що свідчить про те, що позивач дала згоду на такі умови роботи. Відтак, твердження позивача, що її прийнято на посаду вчителя на повну тарифну ставку, і згоди на зміну істотних умов праці вона не давала, спростовуються вищевказаними фактичними обставинами. У травні 2018 року з урахуванням рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради «Про формування та оптимізацію мережі закладів загальної середньої освіти на 2018-2019 навчальний рік» №49 від 15.02.2018, та з урахуванням змін, які вводилися у навчально-виховний процес з початку нового навчального року, у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 було розроблено прогнозоване комплектування працівників школи, яке погоджено головою профкому, згідно якого педагогічне навантаження позивача на 2018-2019н.р. встановлено в обсязі 4 години в тиждень поглибленого вивчення української мови і літератури. Про це позивачу у травні 2018 р. було доведено до відома. Необхідність встановлення такого тижневого педагогічного навантаження було обумовлено об`єктивними обставинами, зокрема змінами в організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, про що позивачу також було відомо. Вільних годин української мови та літератури, які б можна було пропонувати позивачу, не передбачено навчальними планами у школі. Відтак, твердження позивача, що по відношенню до неї допущено дискримінацію за віковою ознакою, є безпідставними. Згідно наказу Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 01.09.2018 №77-к позивачу як вчителю української мови встановлено педагогічне навантаження 4 години в тиждень поглибленого вивчення української мови та літератури. Наказ було доведено до відома позивачу на педагогічній нараді. Позивач наказ не оскаржувала, що свідчить про те, що вона погодилась з встановленим їй на 2018-2019 н.р. педагогічним навантаженням. Твердження позивача про те, що вставлення заниженого тижневого педагогічного навантаження було незаконним, є необґрунтованим. Крім того, за зверненням позивача інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Бичком Н.З. 13.11.2018 проведено інспекційне відвідування Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ2926/472/АВ від 13.11.2018, згідно якого не виявлено жодних порушень трудових прав позивача. Тому позовні вимоги позивача вважають безпідставними.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 11.01.2019, позов підтримали, дали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , яка діє на підставі договору від 06.05.2019, заперечили проти задоволення позову, дали пояснення, аналогічні змісту відзиву на позовнузаяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1-ч.3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судомвстановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1987 року працює у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 вчителем української мови і літератури. Зокрема з 12.10.1987 по 01.09.1988 працювала у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 вчителем української мови та літератури. З 01.09.1988 по 18.09.1989 працювала на посаді організатора позакласної і позашкільної роботи, з 18.09.1989 по 01.09.2008 працювала заступником директора по навчально-виховній роботі. З 01.09.2008 переведена на посаду вчителя української мови і літератури, на якій працює по цей час, - що стверджується копією трудової книжки позивача ОСОБА_10

У травні 2018 року, до початку нового навчального 2018-2019 року, з урахуванням рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області «Про формування та оптимізацію мережі закладів загальної середньої освіти на 2018-2019 навчальний рік» №49 від 15.02.2018, та з урахуванням змін, які вводилися у навчально-виховний процес з початку нового навчального року, у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 було розроблено прогнозоване комплектування працівників Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, яке погоджено головою профкому, згідно якого педагогічне навантаження позивача на 2018- 2019н.р. встановлено в обсязі 4 години в тиждень вивчення української мови і літератури. Про це позивачу у травні 2018р. було доведено до відома, про що свідчить її підпис у прогнозованому комплектуванні, де вона зазначила, що ознайомлена, але не погоджується.

06 вересня 2018 року позивач звернулася з заявою на ім`я директора ЗОШ №4 ОСОБА_7 з проханням надати їй додаткові уроки в одному із п`ятих класів. Листом від 27.09.2018 за №116 їй повідомлено, що немає можливості задовольнити її заяву, оскільки позивач звернулася з нею після затвердження тарифікаційних списків на 2018/2019 навчальний рік відділом освіти Бориславської міської ради 05.09.2018.

Позивач не погоджується з визначеним для неї педагогічним навантаження, вважаючи його неправомірно заниженим, та звернулася до суду з даним позовом, у якому просить зобов`язати відповідача забезпечити їй на 2018-2019 та наступні навчальні роки педагогічне навантаження в розмірі, що відповідає тарифній ставці учителя закладу загальної середньої освіти, передбаченому Законом України «Про загальну середню освіту», а саме - не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня.

Згідно з наказом Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2018-2019 н.р.» від 01.09.2018 №77-к позивача ОСОБА_11 як вчителя української мови тарифіковано на 2018-2019 н.р. та встановлено педагогічне навантаження 4 години в тиждень вчителя української мови та літератури.

Вказаний наказ було доведено до відома позивачу на педагогічній нараді, яка проведена 31.08.2018, про що не заперечили сторони у судовому засіданні.

Позивач не оскаржувала вищевказаний наказ від 01.09.2018 №77-к, що свідчить про те, що вона погодилась з встановленим їй на 2018-2019 н.р. педагогічним навантаженням – 4 год. в тиждень вивчення української мови.

З пояснень представників відповідача вбачається, що необхідність встановлення позивачу тижневого педагогічного навантаження у 4 години було обумовлено об`єктивними обставинами, зокрема змінами в організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4. Зокрема, у зв`язку з тим, що учениця 9-А класу ОСОБА_12 , навчання якої проводилось за індивідуальною формою навчання, де позивач викладала 3,5 години в тиждень, з вересня 2018 року, тобто з початку нового навчального 2018-2019 року була переведена в 10 клас з інклюзивною формою навчання, відтак вже позивач не могла продовжувати індивідуальне навчання ОСОБА_12 Також, позивач завершила викладати українську мову і літературу 2 години в тиждень у випускному 11 класі.

Крім того, оскільки позивачу на 2018-2019н.р. було запропоновано педагогічне тижневе навантаження в обсязі 4 години вивчення української мови та літератури у 8 Б класі, де вона читала (колишній 7 Б клас) 2,5 години в тиждень та 1 годину факультативу, що не дозволило довантажити позивача додатковими факультативними годинами, а інших вільних годин української мови та літератури, які б можна було пропонувати позивачу, не було передбачено навчальними планами у школі.

Вказані обставини щодо змін в організації навчально-виховного процесу не заперечила у судовому засіданні позивач ОСОБА_1

Крім цього, з копії наказу Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 01.09.2017 № 50-к «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2017-2018 н.р.» випливає, що на 2017-2018 н.р. позивачу ОСОБА_8 , як вчителю української мови було встановлено дев`ятигодинне тижневе педагогічне навантаження.

Зокрема, педагогічне навантаження позивача на 2017-2018 н.р. складалося з: 2,5 годин української мови в 7Б класі, 2 годин української мови в 11 класі, 3,5 годин індивідуального навчання учениці (9-А класу Луців Христини), 1 години факультативу у 7Б класі, про що не заперечила позивач у судовому засіданні.

Відтак, твердження позивача, викладені у змісті позовної заяви про те, що її прийнято на посаду вчителя української мови та літератури на повну тарифну ставку, і своєї згоди на зміну істотних умов праці вона не давала, спростовуються вищевказаними фактичними обставинами.

Вказані обставини стверджуються також копією рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради №49 від 15.02.2018 «Про формування та оптимізацію мережі закладів загальної середньої освіти на 2018-2019 навчальний рік», копією наказу відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області №01-05/207 від 31.08.2017 «Про організацію навчання за індивідуальною формою у загальноосвітніх навчальних закладах міста у 2017-2018 н.р.», копією наказу Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 18.01.2018 №1-к «Про організацію навчання за індивідуальною формою», копією наказу відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області від 01.09.2018 №01-05/202 «Про організацію навчання за індивідуальною формою у загальноосвітніх навчальних закладах міста у 2018-2019 н.р.», копією наказу Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 01.09.2018 №76-к «Про створення класів з інклюзивною формою навчання та організацію в них навчально-виховного процесу у 2018-2019 н.р.», копією наказу відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області від 03.09.2018 №01-05/203 «Про організацію інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти».

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - це час, призначений для здійснення освітнього процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку. Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

У відповідності до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року № 455, власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов`язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році (підпункт «е» пункту 20).

Відповідно до п. 63 абз.2 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102, навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням КЗпП України).

Частинами третьою-четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (за відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці).

Як встановлено судом, позивачОСОБА_1 була завчасно повідомлена про зміну педагогічного навантаження на новий 2018-2019 н.р., що було обумовлено змінами в організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, зокрема, ще у травні 2018 року під час знайомлення з прогнозованим комплектуванням працівників Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 на 2018-2019 н.р.

При цьому, з заявою на ім`я директора ЗОШ №4 ОСОБА_7 з проханням надати їй додаткові уроки позивач звернулася лише 06 вересня 2018 року, тобто після затвердження тарифікаційних списків на 2018-2019 н.р. відділом освіти Бориславської міської ради.

Крім цього, з початку навчального 2018-2019 року позивач приступила до виконання трудових обов`язків, наказ Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2018-2019 н.р.» від 01.09.2018 №77-к не оскаржувала. На цей час вказаний наказ є чинним, позивач не висловлювала будь-яких заяв про відмову від продовження роботи, продовжила працювати, що свідчило про її згоду на зміну істотних умов праці, зокрема, із встановленим педагогічним навантаженням на 2018-2019 навчальний рік. При цьому, з даним позовом позивач звернулася до суду лише 26.11.2018 і фактично з 01.09.2018 по 26.11.2018 виконувала свої трудові обов`язки.

Посилання позивача про те, що встановлення їй заниженого (порівняно з попередніми навчальними роками) тижневого педагогічного навантаження було незаконним і таким, що проведено з порушенням встановленої законом процедури, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. В ході судового розгляду справи відповідними доказами не підтверджено, що відповідачем порушені права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити ОСОБА_8 педагогічне навантаження у відповідному розмірі на наступні навчальні роки, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 16 ЦК України визначено такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках

Таким чином, позовна вимога щодо захисту прав позивача на майбутнє не може підлягати задоволенню, оскільки такий спосіб захисту не передбачено законом.

З огляду на викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 78-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Бориславської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №4 Бориславської міської ради Львівської області про спонукання до виконання умов трудового договору – відмовити.

Позивач: ОСОБА_13 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Бориславська загальноосвітня школа 1-ІІІ ступенів №4 Бориславської міської ради Львівської області ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22401780.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 травня 2019 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш