Рішення № 81776555, 06.05.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.05.2019 Справа № 2/337/817/2019

ЄУН 337/6100/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

за участю секретаря – Шаповалової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований: АДРЕСА_2 , про стягнення пені за аліментами ,

В С Т А Н О В И В :

21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь пені за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження за період з вересня 2017 року по листопад 2018 року в розмірі 8797,66 грн., позові зазначила що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.05.2006р. з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі по 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття. Відповідач від сплати аліментів на утримання дітей ухилявся, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, згідно довідки державного виконавця Хортицького ВДВС заборгованість відповідача по сплаті аліментів складає 85692,45грн. Оскільки ця заборгованість виникла з вини відповідача, вона просить стягнути неустойку (пеню) відповідно до ст.196 СК України

Ухвалою судді від 05.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду у судовому засіданні .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлений позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, причини неявки не повідомив.

Відзив на позов у відповідності до ст. 178 п.8 ЦПК України не надано, позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що з відповідача на користь позивачки згідно з рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2006 року на утримання сина ОСОБА_4 - присуджено до стягнення аліменти в розмірі в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

Відповідач рішення суду не виконував, аліменти не сплачував.

У відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення.

Згідно довідки Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя заборгованість відповідача по сплаті аліментів складає 85 692 рн. 45 коп.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою неповнолітню дитину.

У відповідності до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним факт виникнення заборгованості по аліментам саме з вини відповідача.

При цьому, суд виходить з того, що обчислений державним виконавцем розмір заборгованості по аліментам в сумі 85692,45 грн., сторонами не оскаржувався, доказів, які б спростували розмір цієї заборгованості, суду не надано, тому такий розрахунок суд вважає вірним, належним та обґрунтованим і приймає його до уваги при ухваленні вказаного рішення.

Також суд вважає, що вказана заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, оскільки останній, достовірно знаючи про наявність відповідного рішення суду, за яким він був зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивачки, а також про розмір аліментів, що підлягають сплаті і період виконання цього обов`язку, не сплачував аліменти в необхідному розмірі, чим допустив утворення заборгованості по аліментам, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти в повному розмірі, або доказів, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від нього причин, відповідач суду не надав.

Таким чином, встановивши факт виникнення заборгованості по аліментам та наявність вини відповідача в цьому, суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на стягнення неустойки на підставі ст.196 СК України.

При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, розглядаючи справу відповідно до ст.13 ЦПК України в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що позивачкою визначений період прострочки сплати заборгованості по аліментам з вересня 2017 року по листопад 2018 року .

Пеня розрахована за наступною формулою:

(1750,5*1%*30) + (1785,25*1%*31) + (1831,50*1%*30) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*28) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*30) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*30) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*30) + (1964,20*1%*31) + (1964,20*1%*30)

З урахуванням вищевикладеного, загальна сума пені, що підлягає стягненню складає – 8 797,66 грн.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами, тому у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судових збір на користь держави.

Керуючись ст.180,184,195,196 СК України,ст.ст. 11,13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, ч.1 п.2 ст. 280, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню за прострочення сплати аліментів в період з вересня 2017 року по листопад 2018 року в розмірі 8 797 (вісім тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 66 коп.

Стягнути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) судовий збір на користь держави у сумі 704,80 грн. (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 14.05.2019 року. Повний текст рішення надіслати сторонам

Суддя: Л.Г. Салтан