Ухвала суду № 81776449, 16.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5253/19 1-кс/335/3450/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 р. м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря: Жечевої А.В., за участю прокурора Мордовченко К.А., слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Моніної С.Ю. підозрюваного ОСОБА_1 .., захисника Козар М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Моніної С.Ю. погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060001116 від «14» травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженец с. Ясна Поляна, Веселівського району Запорізької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, реєстрації місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженому:

- 17.10.2018 Комунарського районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки за ст. 3 ст.185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки зач. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 70 КК України визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та визначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки;

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за вчинення тяжкого злочину, під час іспитового строку за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2018 скоїв аналогічний злочин за наступних обставин:

14.05.2019 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, поєднано з проникненням у житло, з метою особистого збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи противний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, не маючи на це дозволу, скориставшись відсутністю володільців, із застосуванням сили за допомогою ніг та рук, віджав решітку на вікні першого поверху та у подальшому відкривши метало-пластикове вікно, шляхом на давлення, проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 .

В подальшому, перебуваючи в одній із кімнат вказаної квартири, ОСОБА_1 , намагався викрасти чоловічу каблучку, з жовтого та білого золота з каменем та камінцями, чорного кольору з правої сторони, проба 585, вагою 6 грам, вартістю 7000 гривень, що належить ОСОБА_2

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 покинув приміщення квартири через вікно, після чого був затриманий робітниками поліції.

Таким чином, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

15.05.2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 при допиті у якості підозрюваного свою вину не визнав.

У клопотанні зазначено, що зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події; показаннями потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом затримання особ, речовими доказами (каблучка з жовто-білого золота з камінням, мобільний телефон Apple Iphone X, в корпусі білого кольору.)

На теперішній час з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Так, органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 раніше судимий за злочини аналогічного складу, на шлях перевиховання та виправлення протягом тривалого часу не став, та на теперішній час знову вчинив корисливий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років. Орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, усвідомлюючи те, що буде нести відповідальність у вигляді позбавлення волі, стане переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації, що дає підстави вважати на те, що систематичне скоєння корисних кримінальних правопорушень є єдиним його джерелом прибутку. Данні підстави вказують на те, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, та відсутні особи які могли взяти на поруки.

Про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину та єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов`язків.

Спосіб життя ОСОБА_1 , а саме систематичне скоєння кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, неодноразове порушення покладених судом обов`язків при обранні запобіжних заходів не пов`язаних із позбавленням волі, свідчать про те, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України останній порушуватиме його, що не забезпечить виконання покладених на останнього обов`язків.

Крім того, ОСОБА_1 17.10.2018 засуджений Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 70 КК України визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та визначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на іспитовому строку продовжує свою злочинну діяльність.

Таким чином, враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримала клопотання та посилалась на обставини, які у ньому були викладені, просить задовольнити клопотання.

Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши про недостатньо обґрунтовану підозру, відсутність ризиків, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 14.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за №12019080060001116.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. В клопотанні є підпис підозрюваного та захисника щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді 16.05.2019 року о 15-30 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.05.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 14.05.2019 року 22 годині 00 хвилин відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Саме час 22 година 00 хвилин 14.05.2019 року є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

15.05.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу – тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від трьох до шести років, крім того вчинив злочин у період відбуття іспитового строку.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не має офіційного джерела доходу, непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків підтверджують наявність зазначених вище ризиків. Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого суддя вважає безпідставним.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної за вчинення тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Моніної С.Ю. погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080060001116 від 14 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12.07.2019 року включно, який обчислювати з 14.05.2019 року., з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання – з 22-00 години 14 травня 2019 року.

Строк дії ухвали слідчого судді закінчується 12 липня 2019 року.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копії ухвали для її виконання направити начальникові Запорізького слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, керівнику Запорізької місцевої прокуратури № 2 та начальнику СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова