Рішення № 81774049, 07.05.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 205/6964/18

Провадження № 2/219/675/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Волохіної Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2019 року ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , місце проживання якого: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи заявлені вимоги тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 01 березня 1975 року. За час перебування сторін у шлюбі у подружжя народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з січня 2017 року шлюбні відносини з відповідачем припинені, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Відповідач створив нову сім`ю. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сім`ю немає. З питання щодо поділу майна питання буде вирішуватися окремо. Розірвати шлюб шляхом спільної подачі до органу РАЦС не передбачається можливим, оскільки відповідач не бажає з`являтися до органу РАЦС для подачі спільної заяви про розірвання шлюбу. Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, вона звернулась до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передані на розгляд Артемівського міськрайонного суду Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 5), та отримані Артемівським міськрайонним судом Донецької області 28.11.2018 року.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків – 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вказаних недоліків дана позовна заява буде вважатися неподаною, та повернута позивачу.

Заявою ОСОБА_1 від 25.01.2019 року, отриманою Артемівським міськрайонним судом Донецької області 28.01.2019 року за № 2065, вищезазначені недоліки були усунені частково.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків – 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вказаних недоліків дана позовна заява буде вважатися неподаною, та повернута позивачу.

Заявою ОСОБА_1 від 15.02.2019 року, отриманою Артемівським міськрайонним судом Донецької області 21.02.2019 року за № ЕП 628, вищезазначені недоліки були усунені в повному обсязі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 08 квітня 2019 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

До підготовчого засідання не з`явився позивач, який про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задовольнити та не стягувати з відповідача сплачений нею судовий збір.

Відповідач до підготовчого засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що просить розглянути справу без його участі та розірвати шлюб.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено свідоцтвом про шлюб, зареєстрованим 01 березня 1975 року Семигорською сільською радою Артемівського району Донецької області, актовий запис № 7 (а. с. 4, 35).

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позивач скористалась даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (стаття 109 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом. Наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги не примирення сторін в період знаходження справи в суді, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню

Сторонами не заявлено про спір щодо спільного майна.

Зі свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що при одружені відповідач змінила дівоче прізвище « ОСОБА_4 » (рос.) на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 » (рос.). При цьому, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, у зв`язку з чим суд також вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача та залишити їй після розірвання шлюбу прізвище, набуте у шлюбі.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За клопотанням позивача суд залишає судові витрати за нею та не стягує їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання якого: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Семигорською сільською радою Артемівського району Донецької області 01 березня 1975 року, актовий запис № 7 – розірвати.

Прізвище позивача ОСОБА_1 , змінене нею під час реєстрації шлюбу, залишити без змін, а саме: «Шейко».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Н.М.Медінцева