Ухвала суду № 81772984, 14.05.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5786/17

Провадження № 2-п/211/25/19

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху

14 травня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: спеціалізована товарна біржа «Криворізька», про визнання угоди дійсною, визнання права власності на квартиру,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року по вищевказаній цивільній справі та посилаючись на неповноту встановлення обставин при винесенні рішення, що мають значення для справи, просить залучити його правонаступником відповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Розглянувши заяву, суддя приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Так, згідно частини першої статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Як вбачається з матеріалів заяви, відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Отже, підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередньої особи, доказом якого (в разі смерті громадянина) є документ про право на спадкування.

Зазначена правова позиція, висловлена в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 431/2072/17.

Разом з тим, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження матеріального правонаступництва після смерті матері, що є його процесуальним обов`язком, у тому числі свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом.

Надані копії свідоцтв про народження ОСОБА_1 та про смерть його матері ОСОБА_3 , як копія витягу про реєстрацію в Спадковому реємстрі, не можуть бути такими доказами, оскільки вони безспірно не підтверджують факт правонаступництва, чи хоча б той факт, що у подальшому ОСОБА_1 обов`язково буде видано свідоцтво про право на спадщину.

Із положень глави 89 ЦК України вбачається, що право на спадщину оформляється свідоцтвом про право на спадщину.

Так, згідно з висновком Верховного Суду, висловленим в постанові від 22 травня 2018 року у справі № 686/5069/17, належним та допустимим доказом на підтвердження матеріального правонаступництва після смерті є свідоцтво про право на спадщину.

Зазначене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 жовтня 2018 року по справі №0870/9103/12.

Таким чином, з метою вирішення питання щодо права заявника на звернення до суду з відповідною заявою, заявник повинен підтвердити своє матеріальне правонаступництво після смерті відповідача ОСОБА_3 , надавши належні та допустимі докази цього з врахуванням вищезазначеного.

Згідно частини восьмої статті 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України)..

Враховуючи викладене, вважаю, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків роз`яснивши положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, відповідно до яких якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 185, 285 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: спеціалізована товарна біржа «Криворізька», про визнання угоди дійсною, визнання права власності на квартиру– залишити без руху, надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М.Ніколенко