Ухвала суду № 81772615, 26.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33274/16-ц

Провадження № 2/761/249/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Шлапаковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивачів про витребування доказів під час проведення підготовчого засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю на 2/3 частини домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

Представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Дяченко І.В., подано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, а саме: у Київського державного нотаріального архіву (юридична адреса: 03151, м. Київ просп. Повітрофлотський, 76-Г) належним чином завірену копію Свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 28.09.1967 р. № 1-1914, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх наявних документів, на підставі яких воно видавалось та належним чином завірену копію Свідоцтво про право на спадщину, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 19.09.1992 р. № 3с-1954, після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх наявних документів, на підставі яких воно видавалось. Ініціатор клопотання зазначає, що відповідач у поданому відзиві на позовну заяву вказує про те, що право власності на спірні 2/3 частини житлового будинку за час життя набув її дідусь ОСОБА_6 , який фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_8 (1875-13.02.1957 рр.). Крім того, відповідач посилається на те, що після смерті ОСОБА_6 право власності на спірні 2/3 частини житлового будинку фактично набула його дружина ОСОБА_7 , після смерті якої право власності фактично перейшло до її сина (батька відповідача) ОСОБА_9 . На думку представника позивачів для встановлення факту фактичного прийняття у спадщину ОСОБА_7 та ОСОБА_9 2/3 частин Домоволодіння після смерті ОСОБА_6 , необхідно: встановити чи подавались ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та встановити чи подавались ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до нотаріальної контори заяви про видачу їм свідоцтв про право на спадщину. Разом з цим, представник позивачів, вважає, що у разі наявності поданих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вищевказаних заяв, необхідно встановити передумову для подання таких заяв, а саме встановити за яких обставин пов`язані такі дії - із фактичним прийняттям спадщини чи з поданням нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Беручи до уваги вищенаведене, і зважаючи на те, що самостійно позивачі не можуть отримати зазначену копії документів, які пов`язані з переходом права власності в порядку спадкування, є необхідність у їх витребуванні.

Вислухавши пояснення ініціатора клопотання, суд вважає, що останнє підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом розгляду даної справи є визнання права власності за набувальною давністю на 2/3 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За приписами ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За приписами чинного процесуального законодавства України необхідно виходити з принципу змагальності цивільного процесу, зокрема. викладених у приписах ст. 12 ЦПК України, за яким кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 п. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Доказами ж, в розумінні положень ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За положеннями ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на предмет спору, наявність доказів, які свідчать про неможливість стороною позивача отримати необхідний документ, суд вважає, що з метою повного та об`єктивного розгляду справи, вирішення спору по суті справи є необхідність витребувати докази в порядку ст. 84 ЦПК України зазначені представником позивачів.

За положеннями ч. 4 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Також слід зазначити, що відповідно до положень ч.ч. 6-9 ст. 84 ЦПК України Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Витребувати від Київського державного нотаріального архіву (юридична адреса: 03151, м. Київ просп. Повітрофлотський, 76-Г) належним чином завірену копію Свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 28.09.1967 р. № 1-1914, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх наявних документів, на підставі яких воно видавалось.

Витребувати від Київського державного нотаріального архіву (юридична адреса: 03151, м. Київ просп. Повітрофлотський, 76-Г) належним чином завірену копію Свідоцтво про право на спадщину, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 19.09.1992 р. № 3с-1954, після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх наявних документів, на підставі яких воно видавалось.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя