Рішення № 81772526, 10.04.2019, Оболонський районний суд міста Києва

10.04.2019 Справа № 756/9053/18

Номер справи 756/9053/18

Номер провадження 6/756/17/19

УХВАЛА

10 квітня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Яценко Н.О.

за участю секретаря - Хоменко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування вказує, що 21 вересня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі №2/2605/690/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість за кредитним договором №20702-В від 02.02.2007 року у розмірі 51 994 дол. США 13 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 414 533 грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 1820 грн.

18.05.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Енергобанк» укладено Договір № 21 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №20702-В від 02.02.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

З цих підстав заявник просить суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Сторони в судове засідання призначене на 10.04.2019 р. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання заявника про проведення розгляду заяви за його відсутності.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»необхідно задовольнити з огляду на таке.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 21 вересня 2012 року первісний позов ПАТ «Енергобанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 994 доларів США 13 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 414 533 грн. 62 коп. з них: 23 642 долари США 41 цент, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 188 493 грн. 84 коп., заборгованість по процентам - 9362 доларів США 41 цент, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 74 643 грн. 72 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 15 678 доларів США 82 центи, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 125 002 грн. 52 коп., пеня за прострочення сплати процентів - 3 310 доларів США 49 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на день звернення з позовом становить 26 393 грн. 55 коп., та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку судовий збір в розмірі 1820 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 відмовлено. (а.с.12-13).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилено, рішення Оболонського районного суду м.Києва від 21 вересня 2012 року залишено без змін. (а.с.14-16).

Як вбачається з матеріалів справи 18 травня 2018 року міжПАТ «Енергобанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»було укладено Договір №21 про відступлення прав вимоги, відповідно до якогоТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», зокрема до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №20702-В (а.с.3-4).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиці Верховного суду України висловленої у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час розгляду справи) у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час розгляду справи), статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року N 6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з урахуванням викладеного та беручи до уваги, що право вимоги було відступлено за Договором №21 про відступлення прав вимоги від 18 травня 2018 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», суд вважає за можливе замінити стягувача ПАТ «Енергобанк» його правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

За таких обставин, керуючись ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України; ст.442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву - задовольнити.

Замінити стягувача зПублічного акціонерного товариства «Енергобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у цивільній справі № 2/2605/690/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10 квітня 2019 року.

Суддя Н.О. Яценко