Рішення № 81772441, 03.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/8180/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Якименко Т.С.,

за участю

представника позивача Заремби О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

22 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та заяви позивача від 25 квітня 2017 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядженням відповідача від 23 травня 2017 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах, мотивуючи відмову тим, що відсутні первинні документи, які підтверджують роботу в зоні відчуження у 1987 році.

ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки ним було надано документи, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у період з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року в складі АТП 13066 в смт. Ільїнці Київської області.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії (а.с.28).

11 липня 2017 року до суду надійшли заперечення на адміністративний позов від представника Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві зі змісту яких убачається, що вони заперечують щодо позовних вимог.

Мотивуючи свої заперечення тим, що реалізація конституційних прав громадян, зокрема соціальний захист населення, що постраждало та учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС визначені Законом України від 28 лютого 1991 № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Положеннями п. 1ст. 55 закону передбачено, зменшення пенсійного віку особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, зокрема: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів на 10 років4 - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років; - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році на 5 років.

Згідно зі п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів у ній. Трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком надаються наступні документи: документи, що посвідчують особу; довідко про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про стаж роботи; при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122; первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, шляхові листи, копії відомостей (особистих рахунків) на виплату заробітньої плати; особи, які були призначенні на військові збори, можуть підтвердити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документами Міністерства оборони.

Отже основний документ, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка форми 122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами організаціями в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

У позивача відсутня довідка форми 122, а довідка №06/27 від 1 листопада 1992 року, яка міститься в матеріалах справи не відповідає затвердженій формі довідки форми 122.

Згідно з п. 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року № 22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються в оригіналах.

Позивачем подана довідка №06/57 від 12 листопада 1992 року, яка визначає стаж роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в копії. Тому у позивача відсутній основний документ, що визначає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Крім того позивачем надана довідки № 06/948 від 13 грудня 1990 року та № 06/07ок від 25 січня 1990 року зі змісту яких убачається, що він здійснював роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року в м. Іллінці, але відповідно до пропуску №032779 зазначено населений пункт м. Чорнобиль.

З наведених документів не можливо встановити населений пункт в якому позивач безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підставі яких не можливо підтвердити факт роботи позивача саме в зоні відчуження у 1987 році.

З огляду на означене у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва (а.с. 93-94).

15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України у редакції Закону України «2147-VІІІ від 03.10.2017 року.

Пунктом 10 розділу VІ Перехідних положень КАС України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року прийнято до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, розгляд якої проводиться за правилами загального позовного провадження (а.с.99).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року закрите підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 108-109).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав якими вони обґрунтовуються.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З урахуванням вищевикладеного та на підставі положень ст.205 КАС України, суд вважає за можливе вирішити дану справу на підставі наявних у ній доказів, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Звернувшись із заявою до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач отримав розпорядження від 23 листопада 2017 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у строки, передбачені ст. 122 КАС України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 23 грудня 2009 року Київською міською державною адміністрацією (а.с.8).

Згідно довідок № 06/948 від 13 грудня 1990 року та № 06/07ок від 25 січня 1990 року, виданих Київським автотранспортним підприємством 13066, ОСОБА_1 працював в означеному підприємстві на посаді водія та слюсаря, був направлений на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року на смт Іллінці (а.с. 9).

Довідкою №06/57, виданою Київським автотранспортним підприємством 19 листопада 1992 року підтверджується, що ОСОБА_1 за роботу в населеному пункті м. Іллінці, зони відчуження в період з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року нараховано заробітну плату у сумі 392 крб. 17 коп. Оригінал означеної довідки міститься в особовій справі, що підтверджується листом № 37/09 від 14 березня 2017 року, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 11, 12).

Відповідно до додаткового списку працівників, спеціалістів та службовців АТП 13066, які брали безпосередню участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в 1986-1987 роках. ОСОБА_1 , 1965 року народження, на посаді автослюсаря працював на ст. Иллінці у період з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року (а.с.14, 52).

25 квітня 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Дніпровського району з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.17).

Розпорядженням Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 23.05.2017 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відсутні первинні документи, про що ОСОБА_1 було повідомлено Листом № 4241/13 від 25 травня 2017 року. (а.с. 24-25, 64, 65).

Суд не погоджується з такою відмовою відповідача та приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Згідно із ст.65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122.

Відповідно до пп.«ґ» п.7 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.

Судом встановлено, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками № 06/948 від 13 грудня 1990 року та № 06/07ок від 25 січня 1990 року Київського автотранспортного підприємства 13066, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно у період з 25.01.1987 року по 24.02.1987 працював у складі АТП 13066 в смт. Ільїнці Київської області та виконував роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 9-12).

Аналогічна інформація про прийняття позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС міститься у довідці 06/57, виданою Київським автотранспортним підприємством 19 листопада 1992 року відповідно до якої ОСОБА_1 за роботу в населеному пункті м. Іллінці, зони відчуження в період з 25 січня 1987 року по 24 лютого 1987 року нараховано заробітну плату у сумі 392 крб. 17 коп.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірною.

А тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 2, 5-9, 77, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291,293, 295, 382 Розділом VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначені ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2017 року неправомірними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 25 квітня 2017 року ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Астахова