Рішення № 81770840, 25.04.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19017/18

пр. № 2-а/759/74/19

25 квітня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Золотаринець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд скасувати постанову на підставі протоколу про порушення митних правил №1831/10200/18 від 22.10.2018 про адміністративне правопорушення від 06.11.2018 складеного заступником начальника Чернігівської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литвиненко Володимиром Володимировичем .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою від 06.11.2018 складеного на підставі протоколу про порушення митних правил №1831/10200/18 від 22.10.2018 позивач було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді 8500 грн 00 коп. за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки перевіркою АСМО «Інспектор» встановлено, що 20.10.2016 в зону митного контролю ВМО №6 митного посту «Нові Яриловичи» Чернігівської митниці ДФС було введено автомобіль марки «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 під керуванням позивача, а 22.10.2018 в зону діяльності Чернігівської митниці ДФС заїхав у напрямку «виїзд з митної території України», однак позивач вважає, що притягнення його за вказаною статтею є незаконним та необґрунтованим, оскільки правопорушення, передбачене ст. 470 МК України не відноситься до триваючих правопорушень, а відтак вважається закінченим з настанням конкретної календарної дати, тобто вважається вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки, передбаченого Митним кодексом України, відповідач при складенні постанови допускав ймовірності або можливості віднесення правопорушень передбаченого ст. 470 МК України до триваючих, однак не аргументував та не навів стверджуючих фактів, того що вказана стаття відноситься до триваючих правопорушень, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, тобто з 1.10.2016, а не його виявлення, також позивачем 29.10.2019 на адресу відповідача надсилалося клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченн6ям строків накладення адміністративного правопорушення, однак на дату подання позовної заяви, останній так і не надав взагалі відповіді, що порушує ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити, зазначивши, що постанова справі про ПМП відносно ОСОБА_1 прийнята правомірною і є обґрунтованою, а тому відсутні підстави для скасування або зміни цієї постанови.

04.02.2019 представник відповідача надіслав на адресу суду відзив в якому зазначив, що позивач у позові не наводить жодної із підстав, передбачених ст. 531 МК України, як і не наводить аргументу, який би вказував на відсутність складу ПМП, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України (а.с. 52-54).

Відповідач у свою чергу надіслав на адресу суду відповідь на відзив від 25.03.2019 в якій зазначив, що постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає чинному законодавству, оскільки посадовою особою якою вирішувалось питання про притягнення позивача до відповідальності, не враховано всіх обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також той факт що адміністративне стягнення накладене після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що напряму порушує чинне законодавство України (а.с. 73-77).

Представник відповідача 09.04.2019 надіслав на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, зазначивши, що встановлений законом обов`язок щодо вивезення автомобіля, який було ввезено на митну територію України в режимі «транзит», вважається виконаним лише після вивезення автомобіля за межі митної території України, а не із закінченням 10 днів, а тому постанова прийнята правомірно та обґрунтованою (а.с. 81, 82).

Судом встановлено, що 22.10.2018 о 23 год. 09 хв. в зону митного оформлення №6 митного посту «Нові Яриловичі» митниці у напрямку «виїзд з митної території України» заїхав легковий автомобіль марки «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 29, 30).

Під час виконання митних формальностей відповідно до інформації, наявної в ЄАІС ДФС автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 20.10.2016 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Чергінівської митниці ДФС у режимі транзиту автомобіль марки «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 .

Станом на 22.10.2018 позивач вищезгаданий автомобіль не вивіз за межі митного території України, а отже порушив строк транзиту транспортного засобу, визначений ст. 95 Митного кодексу України.

Позивач у своїх поясненнях зазначив, що дійсно 20.10.2016 ввіз транспортний засіб особистого користування марки «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України та не доставив вчасно вказаний автомобіль до органу доходів і зборів призначення у зв`язку з його поломкою (а.с. 64).

Згідно ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлений строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

20.10.2016 позивач ввіз автомобіль на територію України, та в десятиденний строк мав доставити його в зону діяльності іншої митниці.

06.11.2018 заступником начальника Чернігівської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литвиненком В.В. було винесено постанову №1831/10200/18 у справі про ПМП, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні ПМП, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн 00 коп. (а.с. 33-36).

Згідно ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно постанов Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №К/9901/23243/18 та від 22.03.2018 у справі №К/9901/18566/18 вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм права, з метою встановлення чи є правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України триваючим, прийшов до висновку проте, що з логічно-граматичного аналізу ч. 1 ст. 467 МК України висновуюється, що перелік триваючих порушень, наведений у ній є орієнтовним, а діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем за межі території України, характеризується тривалим невиконанням встановленого МК України обов`язку.

Виходячи зі змісту диспозиції ч. 3 ст. 470 МК України адміністративна відповідальність наступає за будь-яке перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів більше ніж на десять днів, оскільки на відмінну від ч.ч. 1, 2, ст. 470 МК України у ч. 3 ст. 470 МК України цей строк не визначений.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України однією із підстав для порушення справ ПМП є безпосереднє виявлення особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Згідно ч. 2 ст. 342 МК України усне опитування громадян та посадових осіб підприємств під час здійснення митного контролю - це отримання посадовою особою органу доходів і зборів інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією.

Отже, момент виявлення даного правопорушення відбувся 22.10.2018 коли позивач був встановлений та опитаний щодо даного правопорушення та в його діях були виявлені ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

В даному випадку строк накладення адміністративного стягнення на позивача за протоколом про ПМП від 22.10.2018 №1831/10200/18 спливає 22.04.2019.

Отже, позивач в порушення вимог ст. 95 МК України більше ніж на десять діб перевищив строк доставки транспортного засобу, який згідно ст. 321 МК України перебуває під митним контролем та митне оформлення якого не закінчене. Про будь-які обставини, які цьому перешкоджали, митницю не повідомив, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України. Як наслідок таких дій позивача було притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу 8500 грн 00 коп. уповноваженою особою, у встановлені строки, з дотриманням територіальної підвідомчості та відповідно до положень ст. 526 МК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів. Транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29.10.2018 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про закриття провадження у справі, яке 31.10.2018 надійшло на адресу відповідача від адвоката Несвіта В.В., який представляв інтереси позивача, однак як зазначає у позовних вимогах відповідачем станом на подання позовної заяви до суду, відповідді не було надано.

Статтею 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 6 ст. 500 МК України захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у ст. 498 цього Кодексу, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, і не може бути доручена захиснику.

Оскільки Митним кодексом не передбаченого особливого порядку розгляду клопотань, поданих під час провадження у справі ПМП тому всі клопотання вирішуються під час розгляду справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначене клопотання розглядалося під час розгляду справи, результат якого зазначено у постанові про ПМП від 06.11.2018 №1831/10200/18, яка була направлена позивачу на його захиснику (а.с. 34, 59).

Внаслідок чого твердження позивача щодо не розгляду його клопотання про закриття провадження у справі про ПМП є безпідставним, а посилання позивача на Закон України «Про звернення громадян» є безпідставним, оскільки він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в їх роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 90, 91, 95, 525, 526, 470, 498, 500 МК України, ст.ст. 2, 5, 9, 73, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 26.04.2019.