Ухвала суду № 81769512, 15.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/25542/17

провадження № 2-во/752/83/19

УХВАЛА

15.05.2019 року Голосцївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П

з участю секретаря судового засдіання Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про виправлення описок та арифметичних помилок в рішенні суду у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала справа за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості.

18.04.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення арифметичних помилок та описок в рішенні суду від 01.10.2018 року, які, на її думку, міститься у рішенні суду ухваленому в цивільній справі № 752/25542/17. В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Київського апеляційного суду від 20.03.2019 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року було залишено без змін. Однак, вказане рішення містить посилання на недостовірний установчий документ Статут ЖБК «Темп-15», а також не містить посилань на застосовані методики для проведення арифметичних обчислень сум, які позивач просив стягнути із відповідача, та в розрахунках на опалення допущені численні арифметичні помилки. Відповідач вважає, що неправильно визначені початкові дані для проведення розрахунків призвели до неправильного визначення розміру задоволених позовних вимог грошового характеру, а тому ці помилки мають бути виправлені.

Сторони в судове засідання не з`явились. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо виправлення описки у відсутності сторін в порядку ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року, позов Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, був задоволений в повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гвоздів Васильківського району Київської області, громадянки України, адреса: АДРЕСА_1 ), - на користь Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» (ЄДРПОУ 23377368, адреса: м. Київ, вул. Деміївська, 47), - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5396,04 грн., інфляційні витрати в сумі 1562,29 грн., три відсотки річних в сумі 301,65 грн., а всього суму в розмірі - 7259 (сім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 94 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гвоздів Васильківського району Київської області, громадянки України, адреса: АДРЕСА_1 ), - на користь Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» (ЄДРПОУ 23377368, адреса: м. Київ, вул. Деміївська, 47), - судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. (т. 1 а.с.160-166).

Постановою Київського апеляційного суду від 20.03.2019 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року, було залишено без змін (т. 2 а.с.74-77).

Із вказаних судових рішень вбачається, що, звертаючись до суду із позовом, позивач надав розрахунок заборгованості, який було здійснено у відповідності до встановлених правил та тарифів, які діяли в період їх нарахування. Судами були перевірені доводи та заперечення відповідача, зокрема, в частині розрахунків, останні, були судами досліджені та відхилені.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

За правилами ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. При цьому арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він припустився сам.

Суд вважає, що заява відповідача про виправлення описок та арифметичних помилок, з якою вона звернулась після набрання рішення суду законної сили, - фактично направлена на зміну рішення суду в частині розміру сум заборгованості, на що суд, в розумінні ст. 269 ЦПК України, - не має права.

Крім того, як зазначалося вище, сума заборгованості та її розрахунок були предметом розгляду суду, після чого було ухвалено відповідне рішення, яке було залишене без змін судом апеляційної інстанції, і з огляду на положення п. 2 ст. 424 ЦПК України, рішенням набрало остаточної сили.

Остаточність судових рішень (правова визначеність) є принципом Європейського суду з прав людини, а відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування практики ЄСПЛ при розгляді судових прав», - суди зобов`язані, крім іншого, враховувати практику ЄСПЛ як джерело права.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, та саме на цей принцим Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу судів України, зокрема, у рішеннях по справах «Науменко проти України», «Полтораченко проти України», «Тімотієвич проти України».

Зазначений принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення по суті. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію (касацію), а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.(див. рішення у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Суд вважає, що наведені в заяві обставини необхідності виправлення описок в судовому рішенні, які наведені заявником, жодним чином не впливають на неможливість його виконання, а вцілому доводи заявника зводяться до фактичної незгоди із ухваленим судовим рішенням, яке на день звернення із даною заявою набрало законної сили та стягувачу у справі видано виконавчий лист для його виконання.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що фактично заява позивача про виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні суду, яке набрало законної сили, направлена на зміну його змісту по суті, суд вважає заяву необґрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-260, 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про виправлення описок та арифметичних помилок в рішенні суду у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягомпятнадцятиднів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Чередніченко