Ухвала суду № 81768535, 16.05.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3695/19

Провадження № 2/635/2233/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2019 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на земельну частку та визнання права власності в порядку спадкування, -

учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , -

в с т а н о в и в:

13 травня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:

-визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку, площею 5,19 гектар, з яких 4,06 га (ріллі) та 1,3 га (кормові угіддя), яка розташована на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області;

-поділити в рівних частинах, в порядку спільного майна подружжя земельну ділянку площею 5,19 гектарі, з яких 4,06 га (ріллі) та 1,3 га (кормові угіддя), яка розташована на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,19 гектар, з яких 4,06 га (ріллі) та 1,3 га (кормові угіддя), яка розташована на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки, площею 5,19 гектар, з яких 4,06 га (ріллі) та 1,3 га (кормові угіддя), яка розташована на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано дві вимоги немайнового характеру (визнання права спільної сумісної власності та поділ майна) та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності на частину 1/2 та на 1/4 частини земельної ділянки).

Згідно частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідне положення міститься в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де вказано, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позов нематеріального характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 становив 1921,00 гривень.

Відтак, згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивачем за подачу відповідної позовної заяви має бути сплачений судовий збір за таким розрахунком: за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1536,8 гривень (2х768,40) та за вимоги майнового характеру згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 1% від ціни позову (84505,50+42252,75=126758,25), що складає 1267,58 гривень, а в загальному розмірі 2804,38 гривень. Враховуючи розмір вже сплаченого судового збору згідно з квитанцією №0.0.1344798166.1 від 06.05.2019 на суму 1690,12 гривень, позивачу слід доплатити судового збору на суму 1114,26 гривень (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31214206020429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір).

Одночасно з подачею позовної заяви, позивач надала до суду клопотання про зменшення розміру судового збору, в якому позивач ОСОБА_1 просить зменшити розмір належного до сплати судового збору для подачі даної позовної заяви для неї до 1690,12 гривень, у зв`язку з її скрутним матеріальним становищем. У тексті вказаного клопотання зазначено, що у позовній заяві об`єднані чотири вимоги майнового характеру і розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 6760,47 гривень.

Проте, з огляду на приведене вище в даній ухвалі щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті за даним позовом, позивачем такий розмір було помилково розраховано. Оскільки клопотання позивача містить невірний підрахунок розміру судового збору, враховуючи значну різницю між приведеним позивачем підрахунком розміру судового збору (6760,47 гривень) та розміром судового збору визначеного за законом (2804,38 гривень), суд приходить до висновку залишення без задоволення клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, у відповідній редакції. Також роз`яснює позивачу його право звернутися до відкриття провадження у справі до суду із вмотивованим клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на земельну частку та визнання права власності в порядку спадкування – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявнику, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя – Я.А. Шинкарчук