Вирок № 81765626, 16.05.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3224/17

провадження №: 1-кп/398/88/19

ВИРОК

Іменем України

"16" травня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А

із секретарем Куліковой В.В., Михно А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017120300000435 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Головківка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, який не працює, із початковою середньою освітою, без зареєстрованого місця проживання, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , судимого -07.04.2011 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.1,3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі.На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки:

-23.08.2012 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.3 ст.185 , ч.1 ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.15.04.2015 року постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.04.2015 року звільнений умовно-достроково , невідбута частина покарання 1 рік 4 місяці 6 днів.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч.2 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Бабенка Д.В., Криворучка О.Є.,

захисника - Савченка Г.О.,

потерпілого- ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2017 року близько 19 год.00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись в будинку АДРЕСА_3 з дозволу потерпілого ОСОБА_3 , скориставшись відсутністю його уваги ,діючи умисно, повторно, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрав з приміщення будинку велосипед марки» Україна» коричневого кольору в робочому та справному стані, вартістю з урахуванням зносу 700 грн., електричну соковижималку марки « Росинка» моделі « СВСП-106» , вартістю з урахуванням зносу 350 грн. 00 коп, алюмінієвий бідон , вартістю з урахуванням зносу 400 грн.00 коп. З викраденим майном з місця кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1450 грн. 00коп.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, 13 травня 2017 року близько 09 год.00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись в будинку АДРЕСА_3 з дозволу потерпілого ОСОБА_3 , скориставшись відсутністю його уваги ,діючи умисно, повторно, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрав з приміщення даного будинку мобільний телефон марки « Самсунг» модель GT-E 1080i, imei 356025041063162 чорного кольору , вартістю з урахуванням зносу 285 грн. 00 коп. З викраденим майном з місця кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 285 грн. 00коп.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, 01 червня 2017 року близько 11 год.00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на території цвинтаря біля селища Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки » Україна» з жіночою рамою блакитного кольору в робочому та справному стані, вартістю з урахуванням зносу 750 грн. 00 коп. З викраденим майном з місця кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 750 грн. 00коп.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, 05 червня 2017 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, прибув на територію блокпосту , розташованого на 343 км. Перегону станції Користівка- станції Олександрія Кіровоградської області, належного Публічному акціонерному товариству « Українська залізниця» філії « Центру будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничого підрозділу « Знам`янське територіальне управління», де шляхом вільного доступу, діючи умисно,повторно, таємно викрав металеві вхідні двері до складського приміщення сірого кольору розміром 2.1х 1 метри , товщиною металу 3 міліметри, вартістю з урахуванням зносу 860 грн.00 коп. З викраденим майном з місця кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив Публічному акціонерному товариству « Українська залізниця » філії « Центру будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничого підрозділу « Знам`янське територіальне управління» матеріальну шкоду на суму 860 гривень 00 копійок .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень визнав повністю,підтвердив вчинення злочинів при приведених обставинах, у вчиненому розкаявся. В судовому засіданні пояснив, що він тимчасово проживав в будинку потерпілого ОСОБА_3 , допомагав йому по господарству, вони разом розпивали алкогольні напої.Так як йому були потрібні кошти, то він, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого , таємно викрав з приміщення його будинку велосипед, бідон та стару соковижималку.Велосипед та бідон він продав в с.Косівка і отримані кошти витратив на власні потреби. А соковижималку ніхто не купив і він її залишив на пункті прийому металобрухту. А на наступний день, також, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого, з приміщення його будинку таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_3 продав в с.Протопопівці.Згодом все викрадене було повернуто потерпілому. Також пояснив, що проходив в с.Приютівка через кладовище і побачив, що на території кладовища лежать 2 велосипеда, а 2 жінки прибирають могили. Він діждався, коли ці жінки понесли сміття і відійшли від велосипедів , та таємно викрав один з велосипедів, сів на нього та поїхав по своїх справах. Велосипед він згодом повернув. Також за кладовищем було нежитлове приміщення , з якого він зняв металеві двері і відтягнув їх в посадку.Двері продав за 380 грн.Потім він працівникам поліції сказав у кого знаходяться дані двері .Вважає, що немає необхідності досліджувати докази по даним обставинам, які ним не оспорюються . Розуміє, що не зможе оскаржити дані обставини в апеляційному порядку.У вчиненому розкаюється. Зазначає, що в даний час знайшов роботу та працює і в подальшому не буде вчиняти злочини.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються ,переконавшись, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, роз`яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та дійшов висновку що обвинувачений винний у вчиненні даних кримінальних правопорушень і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна( крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, 10 травня 2017 року близько 18 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля приміщення продуктового магазину по АДРЕСА_4 6 АДРЕСА_5 .Войнівка АДРЕСА_3 , скориставшись перебуванням потерпілого ОСОБА_2 в приміщенні продуктового магазину , діючи умисно та повторно, шляхом вільного доступу, викрав належний потерпілому велосипед марки « Україна» зеленого кольору в робочому стані, вартістю з урахуванням зносу 1033 грн. 33 коп. і на викраденому велосипеді поїхав з місця злочину.Потерпілий, вийшовши з магазину , виявив ОСОБА_5 , який від`їжджав на його велосипеді від примішення магазину, почав вимагати повернути його велосипед,та гнався за останнім, але ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, не реагуючи на крики потерпілого, зник з місця злочину на викраденому велосипеді та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1033 грн. 33 коп.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений визнав, що викрав велосипед потерпілого, але вчинив крадіжку таємно, потерпілий в момент викрадення його не бачив. Він не чув , як йому кричав потерпілий. Але допускає, що можливо і були якісь крики, коли він їхав на викраденому велосипеді, але він не звертав на них уваги.Зазначив, що якби він чув крики , або за ним хтось гнався, то він би кинув велосипед.Тому він не погоджується з кваліфікацією даного злочину. Не може пояснити чому вчинив даний злочин.Йому потрібно було швидше доїхати додому, тому і взяв даний велосипед.В пдальшому даний велосипед продав.

Вина обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою і не викликають сумніви в своїй достовірності.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що весною 2017 року біля 18 год. ввечері він на велосипеді під`їхав до продуктового магазину в с.Войнівка. Велосипед залишив біля магазину .Коли вийшов з магазину, то побачив як обвинувачений ОСОБА_1 від`уїжджає від магазину на його велосипеді. Обвинуваченого він раніше знав і тому відразу впізнав. Впізнав і свій велосипед, так як він був зеленого кольору, заднє колесо посилене, спереду на велосипеді була прикріплена корзина. Він вийшов з магазину разом з продавцем ОСОБА_6 , яка теж бачила ОСОБА_1 на його велосипеді. Була світла пора доби. Побачивши ОСОБА_5 , він почав голосно кричати . ОСОБА_5 чув його крики, так як на вулиці було тихо, не було інших шумів. Почувши його крики, ОСОБА_5 почав швидше їхати і на повороті ледве не впав,але все одно втік на його велосипеді. Згодом велосипед йому повернули працівники поліції. Він не наполягає на суворій мірі покарання до обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_1 знає, на той час він проживав неподалік від магазину у своєї співмешканки. 10.05.2017 року вона бачила, як ОСОБА_1 йшов до своєї співмешканки. Вввечері того ж дня до неї в магазин зайшов потерпілий ОСОБА_2 і купив в магазині хліб. Вона разом з потерпілим вийшла з магазину і побачила, що ОСОБА_1 від`їхав на велосипеді потерпілого від магазину. Потерпілий почав кричати, щоб ОСОБА_1 зупинився та гнався за останнім. ОСОБА_1 чув дані крики, так як відстань від магазину до того місця, де вони побачили ОСОБА_1 на велосипеді, невелика.На вулиці було тихо.Крім того, ОСОБА_1 чув ці крики, так як почав швидше їхати на велосипеді і ледве не впав на повороті. На повороті вона бачила обличчя ОСОБА_1

Витягом з ЄРДР ( т.1 а.с. 75)

Заявою ОСОБА_2 , згідно якої останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , мешканця с.Костянтинівка, який 10.05.2017 року біля 18 годин в с.Войнівка по вул.. Польовій біля продуктового магазину відкрито заволодів його велосипедом зеленого кольору « Україна» ( т.1 а.с. 76)

Протоколом огляду місця події від 30.08.2017 року з фототаблицею , згідно якого місцем вчинення кримінального правопорушення є ділянка місцевості біля будинку №6 по вул.. АДРЕСА_4 в с.Войнівка Олександрійського АДРЕСА_3 області. ( т.1 а.с. 81-83)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.08.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , який в присутності понятих розповів про обставини викрадення його майна.В ході слідчого експерименту він розповів, що приблизно о 18 год. він їхав з роботи і поставив свій велосипед біля продуктового магазину.Коли вийшов з магазину, то побачив, як особа в камуфльованих штанах та чорній куртці від» їжджає на його велосипеді. Він почав бігти за ним та кричати , але останній почав ще швидше їхати. На повороті він його впізнав , це був ОСОБА_9 , який проживав на вул АДРЕСА_4 у ОСОБА_10 . Велосипед він також свій впізнав. Велосипед був зеленого кольору, спереду велосипеда була корзинка .( т.1 а.с. 88)

Відеозаписом проведення слідчого експерименту від 20.08.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_2 ,переглянутого в судовому засіданні( т.1 а.с. 90)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_7 , яка в присутності понятих розповіла про обставини викрадення велосипеда ОСОБА_2 В ході слідчого експерименту вона розповіла, що 10.05.2017 року приблизно о 18 год. ОСОБА_11 зайшов до неї в магазин, купив хліб і відразу вийшов. Вона теж вийшла з магазина. Вона бачила, як ОСОБА_12 , одягнутий в камуфльовані штани та чорну куртку, від`їджав на велосипеді ОСОБА_2 почав бігти за ОСОБА_13 та кричати , але ОСОБА_14 почав ще швидше їхати і ледве не впав. Він чув, що йому кричав ОСОБА_2 (т.1 а.с. 93)

Відеозаписом проведення слідчого експерименту від д 20.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_7 , переглянутого в судовому засіданні ( т.1 а.с. 95)

Висновком судово-товарознавчої експертизи №2765 від 28.08.2017 року , згідно якого ринкова вартість велосипеда марки « Україна» зеленого кольору , в робочому та справному стані, придбаного у 2015 році, станом цін на 11.05.2017 року складає 1033 грн. 33 коп. ( т.1 а.с. 165-172)

Суд не погоджується з позицією обвинуваченого ОСОБА_1 , який вважає невірною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно , а вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно.

Чинний КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу - це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Доводи обвинуваченого про те, що його дії по викраденню майна потерпілого ОСОБА_2 були непомітні для останнього, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами , а саме показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, які зазначили, що виявили обвинуваченого в момент крадіжки, потерпілий гнався за ним та намагався зупинити і крім того, обвинувачений чув крики потерпілого і усвідомлював, що його дії були виявлені і намагався ще швидше зникнути з місця злочину. Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколами слідчих експериментів за їх участю.Крім того, потерпілий в заяві про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила крадіжку його майна , зазначає прізвище саме обвинуваченого.Суд розцінює позицію обвинуваченого як спосіб захисту.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає доведеною повністю вину обвинуваченого в інкримінованому йому злочину, а саме у вчиненні відкритого викрадення чужого майна ( грабіж), вчиненого повторно, тобто злочину,передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких являється тяжким злочином, а інші злочини середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який на шлях виправлення не став, вчинивши нові умисні злочину , маючи непогашену судимість за попередні злочини, раніше вже відбував покарання в місцях позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не має зареєстрованого місця проживання та постійного місця проживання, тимчасово проживає в християнській церкві згідно наданої довідки, скарг на нього по місцю останнього місця проживання не надходило.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого , є щире каяття у вчиненні крадіжок та активне сприяння у розкритті крадіжок.

Обставин, що обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлено.

Згідно досудової доповіді результати оцінки обвинуваченого ОСОБА_1 показали середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, в т.ч. для окремих осіб, а отже беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середній рівень ризику, ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб.

Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого , суд не погоджується з висновком досудової доповіді щодо можливості виправлення даної особи без ізоляції від суспільства.

З урахуванням наведеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання в виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 75 та ст. 69 КК України суд не вбачає.Так як обвинуваченим вчинено декілька злочинів, які мають окрему кваліфікацію, то остаточне покарання призначається на підставі ч.1 ст.70 КК України.

По даному кримінальному провадженню обвинуваченому запобіжний захід не обирався, але обвинувачений неодноразово ухилявся від явки до суду без поважних причин, не має постійного місця проживання. Тому для забезпечення виконання покарання в виді позбавлення волі, враховуючи особу обвинуваченого та обставини, встановлені під час кримінального провадження суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Статею 1 Закону України « Про попереднє ув`язнення» визначено, що попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р. , зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження( тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення) провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 16.05.2019 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Така позиція суду узгоджується з п.106 Правової позиції Великої Палати ВС від 29 серпня 2018 року, згідно якої якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року ( включно) і щодо неї продовжувалися застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046- VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. Дані злочини вчинені обвинуваченим до 21 червня 2017 року.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

По справі представником потерпілого ПрАТ « Українська залізниця філії « Центру будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничого підрозділу « Знам`янське територіальне управління» заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 860 грн. як вартість викрадених дверей.

Обвинувачений даний позов не визнав.

Представник потерпілого надав в судове засідання заяву, в якій зазначено, що в разі повернення викрадених дверей законному власнику ПрАТ « Українська залізниця « , вони відмовляються від заявленої позовної вимоги.

Згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення повертаються законним володільцям.

Так, викрадені металеві двері знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15 , який зобов`язався їх зберігати до вирішення справи по суті, про що свідчить його розписка( т.1 а.с. 70)

Суд вважає за можливе передати дані двері власнику і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.

Керуючисьст.ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст. 185 , ч.2 ст. 186 КК України , та призначити йому покарання :

-за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 16 травня 2019 року.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 16.05.2019 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази :

-Велосипед марки « Україна» блакитного кольору,який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 .- залишити потерпілій ОСОБА_4

-Велосипед марки « Україна» зеленого кольору,який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити потерпілому ОСОБА_2

-Велосипед марки « Україна» коричневого кольору, алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, мобільний телефон марки « Самсунг» , соковижималку марки « Росинка», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 – залишити потерпілому ОСОБА_3

-Металеві двері розміром 2.1х1 метри, товщиною металу 3 мм, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15 ( м.Олександрія, вул АДРЕСА_4 ,75)- передати ПрАТ « Українська залізниця філії « Центру будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничого підрозділу « Знам`янське територіальне управління».

В задоволенні позову ПрАТ « Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 860 грн. – відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: