Ухвала суду № 81765608, 13.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4601/18

УКРАЇНА

УХВАЛА

13 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

суддів Олійник В.М., Посохова І.С.,

за участі секретаря судового засідання Подрябінкіної М.О.,

прокурора Хворостяна Д.І.,

захисників Гавриленка О.І., Мови В.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному 12.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130000000275, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фергана, Республіки Узбекистан, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 15 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000275 від 12.07.2017 року у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 15 п.. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходе, передбачені 1,4,5 ч 1 ст. 177 КПК України, не змінились.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що метою і підставою продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 є запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України про існування яких свідчать наступні обставини. Зокрема, про можливість ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а також те, що він офіційно ніде не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків. Про наявність ризику можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчить той факт, що до теперішнього часу не встановлена особа - замовник злочину відносно ОСОБА_4 , а обвинувачений, знаходячись на свободі, зможе попередити вказану особу про притягнення до кримінальної відповідальності та знищити інші докази, які будуть викривати їх злочинну діяльність. Про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник Гавриленко О.І. та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того захисник обвинуваченого Гавриленко О.І. заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, мотивуючи відсутністю підстав для продовження застосування запобіжного заходу який було обраного ОСОБА_2

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та захисники Мова В.І. вважали необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи клопотання прокурора, колегія суддів виходить з того, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.04.2018 у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23.02.2019.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано з метою запобіганню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність наведених ризиків, на думку прокурора, свідчить те, що ОСОБА_2 не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. При цьому ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останньому інкримінується вчинення нових умисних злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Також, на думку прокурора, особа, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка є організатором вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_2 , на даний час не затримана, а отже у випадку обрання ОСОБА_2 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, останній зможе надати зазначеній особі відомості щодо обставин розгляду кримінального провадження, чи перешкоджати його розгляду.

Оцінюючи наведені прокурором доводи на підтвердження зазначених ним ризиків, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу, враховуючи предмет інкримінованого злочину та особистість обвинуваченого. При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що на даний час існує, окрім іншого, суспільний інтерес, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки. Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 , будучи особою, яка раніше засуджена та відбувала покарання за вчинення злочинів, усвідомлює щодо невідворотності покарання у випадку доведеності у передбаченому законом порядку його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, які є особливо тяжкими, та можливе покарання, яке передбачене законом за їх вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № v001p710-17 від 23.11.2017 обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Наведені у клопотанні прокурором обставини, які не були спростовані стороною захисту, суд не ставить під сумнів, а отже вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченим ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час є обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2

При цьому, розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є таким, який відповідає меті застосування запобіжного заходу. До даних висновків суд також приходить оцінюючи відповідно до ст. 178 КПК України особистісні відомості обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має міцних соціальних зв`язків, які б свідчили про те, що останній може забезпечити виконання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, чи його інші, передні дії як законослухняного громадянина.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_2 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також не спростовують тих підстав, які обґрунтовують наявність риків встановлених під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, що свідчать про відсутність підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів.

Отже, суд дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики продовжують існувати, тому у задоволенні клопотання захисника Гавриленка О.І. про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст. 7, 31, 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 15 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала діє до 13 квітня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні клопотання захисника Гавриленка О.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 відмовити.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також конвойній службі ізолятору тимчасового тримання для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на рішення суду, яке буде прийнято за наслідком розгляду справи по суті.

Головуючий суддя Т.О. Комплєктова

Судді В.М. Олійник

І.С. Посохов