Рішення № 81764110, 15.05.2019, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/851/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.

за участю секретаря – Щербакової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Железняка Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Железняком І.Ю. безпідставно зупинено автомобіль DAF 95 XF 380 НОМЕР_1 під його керуванням для «перевірки документів водія транспортного засобу». В процесі зупинки, інспектор поліції склав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ЕАВ №1059719 від 11 квітня 2019 року, за ніби то вчинене порушення п.22.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку із зупинкою водія транспортного засобу на ґрунті. Його дії кваліфіковані за ст.132-1 КУпАП, як порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами – що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вважав вказану постанову незаконною, оскільки для зупинки транспортного засобу підстава у вигляді перевірки документів відсутня, а п.22.5 Правил дорожнього руху заборону зупинки транспортного засобу на ґрунті не передбачає. Крім цього, не конкретизована суть правопорушення, бо не зазначено в чому полягає невідповідність п.22.5 Правил дорожнього руху: перезавантаження, чи габарити транспортного засобу понад норми. Тому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 11 квітня 2019 року серії АЕВ №1059719 про накладення на нього адміністративного стягнення, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач – інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Железняка І.Ю. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що 11 квітня 2019 року відповідачем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП за здійснення стоянки на ґрунті, порушення п.22.5 ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових ТЗ, дорогами, вулицями або залізничними переїздами (а.с.8).

Відповідно до ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2.6 м, за висотою від поверхні дороги – 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах – 4,35м), за довжиною -22 м (для маршрутних транспортних засобів – 25м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів – понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах – до 46т), навантаження на одиночну вісь – 11 т (для автобусів, тролейбусів – 11,5 т), здвоєні осі – 16 т, строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі – понад 16 т, строєні осі – понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів – навантаження на одиночну вісь – понад 11 т, здвоєні осі – понад 18 т, строєні осі – понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення водільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, то постанову необхідно скасувати.

Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналогічні повноваження передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто приписами ст. 293 КУпАП та ч.3 ст. 286 КАС України передбачено, що при скасуванні постанови повинно бути прийнято рішення про надіслання справи на новий розгляд або закриття справи. Зазначеними нормами не передбачена можливість лише скасування постанови.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Враховуючи викладене, оскільки відсутні підстави для надіслання справи на новий розгляд, то справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 121, 251, 254, 287 КУпАП, керуючись ст.286 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Железняка Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Железняка Ігоря Юрійовича від 11 квітня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Головуючий-суддяД.Унятицький