Ухвала суду № 81761847, 16.05.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3565/17

Провадження № 1-кп/0203/95/2019

У Х В А Л А

16.05.2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої-суді – Васіної Л.А.,

при секретарі – Пилипенко А.С.,

за участю:

прокурора – Васильєвої М.В.

потерпілих – ОСОБА_1 ., ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника – Тафінцева К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінальних проваджень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2017 р. за № 12017040030002281, 29 квітня 2017 р. за № 12017040030001130 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, –

встановив:

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Захисник Багірова З. ОСОБА_4 . ОСОБА_5 – Тафінцев К.В. заперечував проти клопотання прокурора про продовження відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки вина обвинуваченого не доведена, слухання справи продовжується вже понад рік, останній має місце мешкання.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обравши більш м`який запобіжний захід – домашній арешт.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, судове дослідження доказів по справі не завершене, не допитані всі свідки по справі. При цьому обвинувачений є раніше неодноразово судимою особою за тяжкі злочини.

Суд враховує відсутність міцних соціальних зв`язків – обвинувачений не одружений, не має дітей, в місті Дніпрі в нього немає інших близьких родичів. У обвинуваченого відсутня реєстрація постійного місця проживання, до затримання він ніде офіційно не працював.

Вказані обставини в їх сукупності достатньою мірою свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності чи вчинити нове кримінальне правопорушення.

Суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачуються.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинувачених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів.

Суд також виходить з того, що не вбачається можливості для заміни обраного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на домашній арешт, оскільки за відсутності місця реєстрації та постійного місця проживання у обвинуваченого, який до того ж не має міцних соціальних зв`язків та є громадянином іншої держави, реальне забезпечення виконання такого запобіжного заходу є неможливим.

Водночас, зважаючи на те, що обвинувачений тримається під вартою понад один рік, суд вважає за можливе в якості альтернативи триманню під вартою запобіжного заходу встановити заставу. При визначенні розміру якої суд виходить з того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення тяжких корисливих злочинів, є раніше судимим. Разом з тим, цивільні позови у справі не заявлялись. У зв`язку з цим суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника Тафінцева К.В. про заміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 14 липня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 73 640 (Сімдесят три тисячі шістсот сорок), яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

– прибувати до суду за першою вимогою;

– не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

– повідомляти суд про зміну місця проживання;

– утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.

У разі невиконання даних обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Васіна