Ухвала суду № 81761833, 16.05.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3248/19

Провадження № 1-кс/202/5396/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

16 травня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України - Майка Р.С.,

прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України - Киричка О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

адвоката - Гавриленка В.В.

адвоката - Савенка М.О.

розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Майка Р.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Потоки Кременчуцького району Полтавської області, одружений, з вищою освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є державним службовцем 6-го рангу з категорією посади державної служби «Б», начальник Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040010000115 від 15 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, встановлено, що ОСОБА_1 , з 23 листопада 2018 року обіймає посаду начальника Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

В ході досудового розслідування встановлено, що у місті Дніпрі, проживає ОСОБА_2 який являється регіональним менеджером ТОВ «Вест Петрол Маркет» та окрім того, здійснює обслуговування автозаправних станцій «WOG» у Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Так, 05 квітня 2019 року, точний час під час досудового розслідування не встановлено ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу адміністративної будівні Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Дніпровська, будинок 129, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, оголосив регіональному менеджеру ТОВ «Вест Петрол Маркет» ОСОБА_2 незаконну вимогу надавати йому щомісячно неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді паливних талонів на бензин та газ об`ємом 100 літрів, за не вчинення в інтересах регіонального менеджера ТОВ «Вест Петрол Маркет» ОСОБА_2 , дій з використанням наданої йому влади та службового становища шляхом не прийняття участі в перевірках в межах його повноважень, не здійснення державного нагляду щодо дотримання вимог чинного законодавства, не вжиття заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону, не складання протоколів про виявлення порушення адміністративного законодавства у відповідній сфері за не дотримання вимог, норм та стандартів санітарного законодавства на автозаправних станціях «WOG», які розташовані в межах Павлоградського району Дніпропетровської області.

У подальшому, 06 травня 2019 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення зателефонував регіональному менеджеру ТОВ «Вест Петрол Маркет» ОСОБА_2 та оголосив останньому незаконну вимогу надавав йому щомісячно неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді паливних талонів на бензин, газ та дизпаливо об`ємом 100 літрів за не вчинення в інтересах регіонального менеджера ТОВ «Вест Петрол Маркет» ОСОБА_2 дій з використанням наданої йому влади та службового становища шляхом не прийняття участі у перевірках щодо дотримання вимог, стандартів санітарного законодавства, не вжиття заходів щодо усунення порушень норм та стандартів санітарного законодавства і притягнення винних у таких порушеннях до відповідальності, не складання протоколів про порушення адміністративного законодавства за не дотримання вимог норм та стандартів санітарного законодавства на автозаправних станціях «WOG», які розташовані в межах Павлоградського району Дніпропетровської області.

14 травня 2019 року о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на прибудинковій території Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Дніпровська буд. 129, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, на свою незаконну вимогу одержав від регіонального менеджера ТОВ «Вест Петрол Маркет», ОСОБА_2 неправомірну винагороду матеріального характеру у вигляді 10 паливних талонів автозаправної станції об`ємом 100 літрів бензину А-95, 20 паливних талонів автозаправної станції «WOG», об`ємом 200 літрів газу LPG MUSTANG, та 10 паливних талонів автозаправної станції «WOG» об`ємом 100 літрів дизельного пального за травень, червень та липень місяць 2019 року.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України.

14 травня 2019 року о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

14 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.

16 травня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Майка Р.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб із встановленням застави у розмірі 522 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання та просили його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурорів виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи про недоведеність та не обґрунтованість підозри а також недоведеність прокурором існування ризиків, зазначених у клопотанні. Крім того, у випадку якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили визначити розмір застави в межах ст.182 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурорів, підозрюваного, захисників підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42019040010000115, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 кримінально протиправних дій, які пов`язані з прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, з приводу доводів захисників щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про наявність ризику з приводу того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлені волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, а тому існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а у випадку доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному, загрожує реальне позбавлення волі.

Щодо ризику згідно п.2 ч.1 ст.177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_1 займає посаду начальника Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, та займає відповідальне становище, перебуваючи на свободі він матиме реальну можливість знищити сховати речі або документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки має доступ до приміщень, службових кабінетів Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та так само може здійснювати вплив на уповноважених осіб Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на прийняття, виготовлення, спотворення будь яких документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З приводу існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_1 в подальшому може, як у спосіб погроз так і реально використовуючи свої повноваження як начальника Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, здійснювати незаконний вплив на свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інших свідків у кримінальному провадженні. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи Павлоградського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, тобто свідки яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що дасть змогу останньому впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Існування інших ризиків, зокрема перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, на які посилалась сторона досудового розслідування, в судовому засіданні не доведені, а тому слідчим суддею до уваги не приймаються.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про часткову доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурор просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 522 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що перевищує граничний розмір застави встановлений ч.5 ст.182 КПК України та в судовому засіданні прокурори в обґрунтування заявленого розміру застави посилались на виключні обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 є суб`єктом владних повноважень та саме ця сума здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено виключної обставини, за якої застава у зазначеному розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому не вбачає підстав для встановлення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, вважає завідомо непомірним розмір застави, заявлений прокурором. Доводи щодо наявності виключних обставин з приводу того, що ОСОБА_1 є службовою особою та наділений владними повноваженнями, не можуть слугувати підставою для призначення завищеного розміру застави за відсутності обґрунтування можливого невиконання в майбутньому покладених на підозрюваного обов`язків. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому призначення непомірного для сплати розміру застави нівелює саму суть запобіжного заходу.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (153 680,00 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 8 ч. 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Майка Р.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 12:10 год. 11 липня 2019 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати обов`язки на строк до двох місяців:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з селища Новов`язовське, Юрївського району Дніпропетровська область;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України;

- утримуватися від спілкування із свідками за провадженням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Визначити строк дії ухвали до 12:10 год. 11 липня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар