Рішення № 81757205, 26.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 р. № 400/367/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 55150 ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 55000 ОСОБА_6 , АДРЕСА_4 , 55140 ОСОБА_7 , АДРЕСА_5 ОСОБА_8 , АДРЕСА_6

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

третя особаФермерське господарство "Гетьманчука", вул. Молодіжна, 103, Бурилове, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55150

про:визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Фермерське господарство "Гетьманчука" про зобов`язання відповідача затвердити позивачам проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

В обгрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідачем надано протиправні, незаконні та однакового змісту відмови у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оформлені листами від 15.01.2019 № Я-11278/1-184/0/20-19-СГ, № Г-12530/0-187/0/20-19-СГ, № Г-12516/0-189/0/20-19-СГ, № Д-12519/0-185/0/20-19-СГ та від 17.01.2019 № Г-11282/1-223/0/20-19-СГ, № Г-11281/1-234/0/20-19-СГ, № П-11279/1-221/0/20-19-СГ, № Г-12582/0-226/0/20-19-СГ, з підстав, що не передбачені законодавством.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки пояснювальну записку проектів землеустрою необхідно доповнити інформацією щодо віднесення запроектованої до відведення земельної ділянки до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, розташування на території чи в межах об`якта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, віднесення земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, віднесення до земель лісогосподарського призначення та водного фонду.

Третя особа пояснень щодо позову не надала, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Ухвалою від 13.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 26.02.2019 відкрито провадження у справі № 400/367/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовоного провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.07.2018 відповідачем прийнято накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою № 4441/0/14-18-СГ, № 4451/0/14-18-СГ, № 4442/0/14-18-СГ, № 4444/0/14-18-СГ, № 4450/0/14-18-СГ, № 4449/0/14-18-СГ, № 4448/0/14-18-СГ та № 4446/0/14-18-СГ, якими надано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею, розташованої в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

На підставі отриманих наказів, позивачами виготовлено та погоджено проекти землеустрою, які пройшли обов`язкове погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

14.11.2018 ОСОБА_11 , гетманчук О ОСОБА_12 В ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 подали відповідачу заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення селянського (фермерського) господарства за відповідними кадастровими номерами.

Листами від 30.11.2018 № Г-11282/0-06217/0/20-18-СГ, № Г-11281/0-06213/0/20-18-СГ, № Я-11278/0-6218/0/20-18-СГ та № П-11279/0-6220/0/20-18-СГ відповідач повернув на доопрацювання надані матеріали, оскільки було встановлено, що в долученій довідці до проекту землеустрою про середній розмір земельної частки (паю) відсутня інформація по якому саме підприємству визначено розмір частки (паю) та не зазначено вартість земельної частки (паю), крім того відсутній розрахунок вартості запроектованої земельної ділянки.

18.12.2018 позивачі звернулися з заявами разом з проектами землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з проханням розглянути та затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за відповідними кадастровими номерами.

Відповідач листами від 15.01.2019 № Я-11278/1-184/0/20-19-СГ, № Г-12530/0-187/0/20-19-СГ, № Г-12516/0-189/0/20-19-СГ, № Д-12519/0-185/0/20-19-СГ та від 17.01.2019 № Г-11282/1-223/0/20-19-СГ, № Г-11281/1-234/0/20-19-СГ, № П-11279/1-221/0/20-19-СГ, № Г-12582/0-226/0/20-19-СГ повідомив про те, що пояснювальні записки проектів землеустрою необхідно доповнити інформацією щодо віднесення запроектованої до відведення земельної ділянки до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, розташування на території чи в межах об`якта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, віднесення земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, віднесення до земель лісогосподарського призначення та водного фонду та повернув матеріали на доопрацювання.

Згідно ч. 8 ст. 118 Земельного Кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України врегульовано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Ч. 6-8 ст. 1861 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, крім іншого, письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

У разі встановлення недоліків проекту землеустрою, державний орган має встановити заявникові строк для їх усунення.

Тобто, у даному випадку відповідачем був порушений порядок погодження проекту землеустрою, що мало наслідком позбавлення позивача можливості усунути відповідні недоліки.

Відмова відповідача містить посилання на неповноту пояснювальних записок та необхідність її доповнення, а саме, інформацією щодо віднесення запроектованої до відведення земельної ділянки до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, розташування на території чи в межах об`якта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, віднесення земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, віднесення до земель лісогосподарського призначення та водного фонду.

Також, як вбачається з поданих до позову додатків та не заперечується відповідачем, позивачами до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області були подані проекти землеустрою в обсязі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про землеустрій", тобто були наявні усі необхідні документи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачам у затвердженні проектів землеустрою. Відповідач відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України зобов`язаний затвердити погоджений в законному порядку проект землеустрою.

Крім того, задоволення вимог про зобов`язання відповідача затвердити проекти землеустрою у даному випадку не буде втручанням суду у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивачів, оскільки відповідач протиправно надав позивачам формальні відмови з підстав, не передбачених діючим законодавством. Оскільки процес надання позивачам формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то у даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області затвердити проекти землеустрою. Таке зобов`язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Суд вважає, що така форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Рішення відповідача оформлені листами від 15.01.2019 № Я-11278/1-184/0/20-19-СГ, № Г-12530/0-187/0/20-19-СГ, № Г-12516/0-189/0/20-19-СГ, № Д-12519/0-185/0/20-19-СГ та від 17.01.2019 № Г-11282/1-223/0/20-19-СГ, № Г-11281/1-234/0/20-19-СГ, № П-11279/1-221/0/20-19-СГ, № Г-12582/0-226/0/20-19-СГ є протиправними.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому позов слід задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) , ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) , ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) , ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) , ОСОБА_14 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 15.01.2019 № Я-11278/1-184/0/20-19-СГ, № Г-12530/0-187/0/20-19-СГ, № Г-12516/0-189/0/20-19-СГ, № Д-12519/0-185/0/20-19-СГ та від 17.01.2019 № Г-11282/1-223/0/20-19-СГ, № Г-11281/1-234/0/20-19-СГ, № П-11279/1-221/0/20-19-СГ, № Г-12582/0-226/0/20-19-СГ, про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,1885 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,1886 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

5. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,1885 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_14 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,3677 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

7. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,2851 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

8. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,2851 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

9. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,2851 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

10. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) затвердити ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,1446 га, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

11. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255116401.1 від 31.01.2019 року.

12. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255120067.1 від 31.01.2019 року.

13. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255117905.1 від 31.01.2019 року.

14. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255118519.1 від 31.01.2019 року.

15. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255119382.1 від 31.01.2019 року.

16. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255116040.1 від 31.01.2019 року.

17. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255121031.1 від 31.01.2019 року.

18. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_14 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1255117194.1 від 31.01.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя А. П. Фульга

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.05.2019.