Рішення № 81756986, 10.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/112/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України та Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

1) визнати протиправною бездіяльності ДМС України, яка полягає у непогодженні документів щодо підтвердження належності позивача до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України";

2) визнати протиправною бездіяльності УДМС України в Кіровоградській області, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення належності позивача до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України";

3) визнати протиправним та скасувати рішення УДМС України в Кіровоградській області від 20 листопада 2018 р. про припинення провадження за заявою позивача щодо підтвердження її належності до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України";

4) зобов`язати ДМС України погодити документи щодо підтвердження належності позивача до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про громадянство України”;

5) зобов`язати УДМС України в Кіровоградській області прийняти рішення про належність позивача до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про громадянство України”;

6) зобов`язати відповідачів подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у травні 2018 р. позивач звернулась до Подільського РВ у м. Кропивницькому УДМС України в Кіровоградській області з заявою щодо набуття громадянства України, проте рішенням УДМС України в Кіровоградській області провадження за її заявою припинене у зв`язку з ненаданням позивачем судового рішення про встановлення факту її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 р. разом із батьками (одним із них) або іншим законним представником. На переконання позивача бездіяльність відповідачів, яка полягає у неправомірному припиненні провадження за її заявою щодо підтвердження належності до громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України, неповідомлення відповідачами усієї необхідної інформації для уникнення затягування документування її паспортом громадянина України, є протиправною. Позивач вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень про припинення провадження щодо набуття громадянства України є протиправним та має бути скасоване. Відповідачі судом мають бути зобов`язані погодити та прийняти відповідні рішення для підтвердження її належності до громадянства України та подальшого документування паспортом у зв`язку з чим і подається даний позов.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, подали суду відзив на позовну заяву та просили відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки позивачка, у визначений абз.2 п.89 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001р. №215, двомісячний термін не усунула недоліки поданих документів щодо встановлення належності до громадянства України. Тому, 20.11.2018 р. було прийнято рішення про припинення провадження за заявою позивача (а.с.54-58, 65-68).

Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 (далі – Положення) ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 4 Положення, ДМС, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері громадянства, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках;

Крім того, згідно п.п.3, 4 п. 5 Положення, ДМС контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС, проводить перевірки їх діяльності.

Відповідно до п. 7 Положення, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Таким чином, питання документування паспортом громадянина України, контроль за дотриманням законодавства під час документування паспортом громадянина України, належить до повноважень ДМС.

08.05.2018 р. позивач звернулась до Подільського РВ УДМС України в Кіровоградській області із заявою про встановлення належності до громадянства України на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", до якої було додано: копію свідоцтва про народження" довідку з НЗ; копію рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2017 про встановлення факту народження позивача; копію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.02.2018 р. про встановлення факту постійного проживання позивача на території України станом на 24.08.1991 р. (а.с.69-81).

Вказане не заперечується сторонами.

Матеріали такої заяви листом від 17.05.2018 № 5244/1/3501-18 були направлені до УДМС України в Кіровоградській області.

УДМС України в Кіровоградській області, на виконання доручення ДМС України від 13.01.2015 року № Д/5/3-15 "Про запровадження дистанційного контролю справ про набуття громадянства України у спрощеному порядку та про встановлення належності до громадянства України", матеріали справи про встановлення належності позивача до громадянства України були направлені до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України згідно листа від 23.05.2018 №3501.3-3000/35.1-18 (а.с.82-83, 84).

Листом Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМСУ від 15.06.2018 р. № 6.4-6493/6-18 матеріали справи повернуті до УДМС України в Кіровоградській області та повідомлено про необхідність приведення їх у відповідність до п. 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень,затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 № 215, оскільки заявниця за станом на 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим законним представником (а.с.85).

Листом УДМС України в Кіровоградській області від 03.08.2018 № 3501.3-4605/35.2-18 матеріали справи повернуті до Подільського РВ у м. Кропивницькому УДМС України в Кіровоградській області без погодження та повідомлено про необхідності їх приведення у відповідність до вимог пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001№215 (а.с.86).

Листом Подільського РВ у м. Кропивницькому УДМС України в Кіровоградській області №11/837 від 07.08.2018 р. позивача повідомлено про необхідність з`явитись до відділу для приведення матеріалів у відповідність (а.с.119).

Доказів направлення такого листа та його отримання позивачем до суду не надано.

Рішенням УДМС України в Кіровоградській області від 20.11.2018 р. було припинено провадження за заявою позивача про встановлення належності до громадянства України у відповідності до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", оскільки позивач у визначений законодавством термін (2 місяці з дня повернення їй документів) не усунула недоліків та не подала документи повторно (а.с.87-88).

Доказів направлення такого рішення позивачу суду також не надано.

Про припинення провадження за заявою позивача щодо набуття останньою громадянства України УДМС України в Кіровоградській області було повідомлено адвоката Суліменко Т.А. на її адвокатський запит від 18.12.2018 р. (а.с.34) листом № 3501.3-7804/35.1-18 від 29.12.2018 р. (а.с.35).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Встановлено, що у квітні 2017 до Кіровського районного суду м. Кіровограда адвокатом Суліменко Т.А. було подано заяву в інтересах позивачки про встановлення факту народження останньої.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2017 р. у справі №404/2475/17 таку заяву задоволено, встановлено факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровограді від батька ОСОБА_2 і матері ОСОБА_3 , присвоївши їй прізвище " ОСОБА_4 ", власне ім`я " ОСОБА_5 ", по-батькові " ОСОБА_6 ", стать ІНФОРМАЦІЯ_2 , дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", місце народження "м. Кіровоград"

Рішення суду набрало законної сили 20.09.2017 р. (а.с.26-28).

17.10.2017 Фортечним районним у м. Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було видано свідоцтво про народження позивача, Серії НОМЕР_1 (а.с.29).

24.11.2017 р. позивач звернулася до УДМС України в Кіровоградській області з заявою, у якій просила роз`яснити їй законодавство України та підстави документування паспортом громадянина України, так як до цього часу вона не документована паспортом громадянина України (а.с.30).

Листом № П-430 від 08.12.2017 р. УДМС України в Кіровоградській області надало відповідь у якій зазначено, що для встановлення належності до громадянства України особа подає, зокрема, судове рішення про встановлення факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року (а.с.31).

В грудні 2017 адвокатом Суліменко Т.А. до Ленінського районного суду м. Кіровограда подано заяву про встановлення факту постійного проживання позивача на території України станом на 24.08.1991 р..

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.02.2018 р. у справі №405/24/18 вказану заяву також було задоволено та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набрало законної сили 27.03.2018 р. (а.с.32-33).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 79 КАСУ).

Відтак, вищевказаними судовим рішеннями, що набрали законної сили, встановлений факт щодо народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в м. Кіровограді та факт її проживання на території України станом на 24.08.1991 р..

Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. № 2235-III (далі – Закон № 2235-III) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2235-III громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

При цьому, за правилами ч.2 ст. 3 Закону № 2235-III особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Указом Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" від 27.03.2001 р. № 215/2001 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі – Порядок), який відповідно до Закону України "Про громадянство України" визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно до п. 1 Порядку для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до п.п. "б" п. 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

При цьому, за правилами п. 10 Порядку для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Згідно п. 89 Порядку територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

08.05.2018 р. позивач звернулась до Подільського РВ УДМС України в Кіровоградській області із заявою про встановлення належності до громадянства України на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", до якої було додано:

- копію свідоцтва про народження;

- довідку з навчального закладу;

- копію рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2017 про встановлення факту народження позивача;

- копію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.02.2018 про встановлення факту постійного проживання позивача на території України станом на 24.08.1991 р. (а.с.69-81).

Вказане не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи.

Матеріали такої заяви Подільським РВ УДМС України в Кіровоградській області були направлені до УДМС України в Кіровоградській області листом від 17.05.2018 № 5244/1/3501-18, а УДМС України в Кіровоградській області до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України листом від 23.05.2018 № 3501.3-3000/35.1-18 без будь-яких зауважень.

Повертаючи такі матеріали на доопрацювання Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України у листі від 15.06.2018 р. № 6.4-6493/6-18 та ДМС України в Кіровоградській області у листі від 03.08.2018 р. №3501.3-4605/35.2-18 посилались на те, що вони не відповідають вимогам пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215, оскільки заявниця за станом на 13.11.1991 р. не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим законним представником.

Водночас, як встановлено судом на виконання п. 10 Порядку позивачка до заяви про встановлення належності до громадянства України також додала рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.02.2018 у справі №405/24/18, яким встановлено факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. При цьому, зазначення в резолютивній частині рішення дати її народження (06 серпня 1991 року) не викликає сумнів у тому, що станом на 24 серпня 1991 року позивачка проживала на території України в неповнолітньому віці.

Посилання УДМС України в Кіровоградській області у листі від 29.12.2018 р. №3501.3-7804/35.1-18 (а.с.35) та відзиві на позов про доречність встановлення факту проживання позивача на території України за станом на 24 серпня 1991 року разом із батьками (одним із них) або іншим законним представником в неповнолітньому віці є необґрунтованим, оскільки п. 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 №215, надає заявнику право вибору яке саме судове рішення про встановлення юридичного факту він може подати.

В даному випадку позивач надала судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року, тому зазначені відповідачами підстави повернення поданих документів на доопрацювання є необґрунтованими та такими, що суперечать Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215.

Крім того, повертаючи подані позивачем документи на доопрацювання, а в подальшому приймаючи рішення про припинення провадження за заявою про встановлення належності до громадянства України у відповідності до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України" не дотримано вимог пункту 89 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215, оскільки наданий до суду лист Подільського РВ у м. Кропивницькому УДМС України в Кіровоградській області №11/837 від 07.08.2018 р. (а.с.119) не може вказувати на повідомлення позивача про необхідність усунення недоліків поданих нею документів.

При цьому, судом також враховано інформацію директора УВП УТОГ ОСОБА_7 від 06.05.2019 р. про те, що на ім`я позивача (м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 3) листи та/або повідомлення від ДМС України в Кіровоградській області за період з грудня 2017 по січень 2019 не надходили (а.с.127).

Суду також не надано жодного письмового доказу на спростування вищевказаного, а в рішенні від 20.11.2018 р. не зазначено взагалі обставин направлення позивачу будь-яких листів та/або повідомлень (їх отримання).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури,обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачами була допущена протиправна бездіяльність щодо належного розгляду поданих документів про встановлення належності до громадянства України, що призвело до винесення незаконного рішення про припинення провадження за заявою позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо непогодження документів про підтвердження належності ОСОБА_1 до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

3. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 20 листопада 2018 року про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 щодо підтвердження її належності до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

5. Зобов`язати Державну міграційну службу України погодити документи щодо підтвердження належності ОСОБА_1 до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

6. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області прийняти рішення про належність ОСОБА_1 до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України".

7. Зобов`язати Державну міграційну службу України та Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 (одного) місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько