Ухвала суду № 81756944, 03.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 квітня 2019 року м. Київ № 320/229/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та рішення.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області від 01.06.2018 року № 0427570-5402-1013.

Ухвалою суду 17.01.2019 р., подана заява була залишена без руху, заявникові було встановлено строк для спосіб для усунення її недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, із розрахунку один екземпляр для суду, із зазначенням відомостей, передбачених ст.ст. 160, 161 КАСУ, зокрема, але не виключно змісту позовних вимог до ДФС України; всіх відповідачів у справі з посиланням на їх поштову та електронну адресу, коду ЄДРПОУ, засобів зв`язку; викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, в тому числі, чим обумовлено звернення до суду, якщо згідно із абз.2,3 п.56.9 ст.56 ПКУ подана до ГУ ДФС у Київській області скарга вважається задоволеною і, які права та інтереси позивача у зв`язку цим порушені; докази приналежності гаража відносно якого було винесено ППР позивачу та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію гаража за заявником.

Станом на 11.03.2019 р., недоліки позову усунені не були, що стало підставою для продовження заявникові процесуального строку для виправлення встановлених недоліків.

При повторній подачі документів, 03.04.2019 р. на усунення виявлених судом недоліків позовної заяви була повторно подана заява за змістом аналогічного тому, який судом визнано невідповідним вимогам ст.160 КАСУ та не виконані вимоги судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали від 17.01.2019 р., в частині зазначення чим обумовлено звернення до суду, якщо згідно із абз.2,3 п.56.9 ст.56 ПКУ подана до ГУ ДФС у Київській області скарга вважається задоволеною і, які права та інтереси позивача у зв`язку цим порушені; докази приналежності гаража відносно якого було винесено ППР позивачу з наданням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію гаража за заявником та, які права заявника у зв`язку з задоволенням судового рішення були порушені.

Суд зауважує. що відповідно до ч.1 ст.45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників. Однією з новел процесуальних кодексів є їх направленість на боротьбу зі зловживанням процесуальними правами. Так, кодекси, в тому числі господарський процесуальний кодекс, передбачають декілька видів відповідальності за зловживання процесуальними правами. І якщо спочатку був певний скептицизм щодо реального застосування судами заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, то наразі судова практика, в тому числі Верховного Суду, свідчить, що суди активно застосовують вказані норми на практиці.

Практика Верховного Суду показує, що найбільш часто зловживанням процесуальними правами визнаються: неодноразове звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, які не відповідають вимогам ГПК України;завідомо безпідставні відводи суду; подання касаційних скарг на рішення (ухвали), які вичерпали свою дію.

При цьому, Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод для своєчасного прийняття рішення у справі. Відтак, враховуючи, що перелік дій, наведений у частині другій статті 45 КАС України, не є вичерпним, суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.

Суд приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами з огляду та умисне та системне невиконання вимог суду щодо надання доказів та виконання вимог суду.

Суд також зазначає, що більшість справ нескладної категорії розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, тому з метою економії процесуального часу для вирішення спору, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження суд використовує всі можливі засоби для забезпечення доказової бази, в тому числі і шляхом повного з`ясування позиції заявника, вимагаючи викласти обставини справи у позовній заяві.

Нехтуючи вимогами суду, позивач демонструє свою неповагу до органу влади та затягує процес прийняття відповідного рішення. До таких осіб застосовується відповідальність, встановлена ч.3 ст.45 КАСУ.

Керуючись статтями 44-45, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (код 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправними дій та рішення , - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.