
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2019 р. справа № 300/802/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку та виплати з 01.01.2016 пенсії призначеної ОСОБА_1 , в розмірі 70 % грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" та зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2016 пенсії, виходячи із розрахунку 79 % грошового забезпечення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 та зменшено розмір пенсії за вислугу років з 79 % до 70 % сум грошового забезпечення. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
24.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України подало суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що дана справа № 300/802/19 є типовою справою до справи № 240/5401/18, а саме щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії Особа 2 з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення, по якій ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 позов задоволено, однак рішення не набрало законної сили. Просить зупинити провадження у справі № 300/802/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, Пз/9901/58/18.
Вирішуючи подане клопотання суд вказує на наступне.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З наведеного вбачається, що питання про зупинення провадження є правом суду та зумовлюється наявністю підстав для такого звернення.
У даному випадку суд вважає, що кожна справа, що розглядається судом, має свої індивідуальні особливості, обставини взаємовідносин сторін, що може впливати на правове регулювання спірних відносин та кваліфікацію дій учасників таких відносин.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 300/802/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, Пз/9901/58/18 - слід відмовити.
25.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не обгрунтованими, так як на день перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 103 діє норма Закону України № 2262, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також зазначає, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та просить відмовити у задоволенні позову та розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін та повідомити ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про час і місце розгляду справи з метою участі представника.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та повідомленням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про час і місце розгляду справи з метою участі представника, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
У відповідності до пункту 3 частини 6 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, серед іншого, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, дана справа відноситься до окремих категорій справ незначної складності, щодо яких статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості розгляду таких справ, зокрема, розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також суд звертає увагу на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що є ще однією підставою, передбаченою частиною 6 статті 262 цього Кодексу для відмови у розгляді справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Окрім цього, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не містить жодного обґрунтування, з посиланням на конкретні докази, щодо необхідності розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.
Розглянувши позовну заяву відповідно до вимог визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, відзив на позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , як колишньому працівнику органів внутрішніх справ з 01.04.2008 довічно призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" із розрахунку 79 % від грошового забезпечення на відповідній посаді. Пенсія нарахована виходячи із 28 років вислуги, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № НОМЕР_1 станом на 21.08.2008.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в квітні 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області, з 01.01.2016 позивачу проведено перерахунок пенсії та зменшено основний розмір пенсії з 79 % до 70 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
02.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення з 01.01.2016 перерахунку основного розміру пенсії, виходячи із 79 % сум грошового забезпечення та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.
05.04.2019 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 434/I-15 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, спір у даній справі виник з приводу правомірності перерахунку розміру пенсії, виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених частиною другою статті 13 Закону №2262-XII.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі Порядок №45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку № 45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року за №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ, замінивши такий граничний розмір на 80%.
В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом №3668-VІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам, які проходили службу в органах цивільного захисту має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 8 листопада 2017 року у справі №161/7413/17 (провадження №К/800/36811/17).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо посилань відповідача на пропущений позивачем строк звернення до суду, суд зазначає, що право позивача щодо перерахунку пенсії позивачу є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином із на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн із бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо перерахунку та виплати з 01.01.2016 пенсії призначеної ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в розмірі 70 % грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) перерахунок та виплату з 01.01.2016 пенсії, виходячи із розрахунку 79 % грошового забезпечення.
Стягнути із бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.
Судове рішення № 81756899, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 15.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/802/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: