Рішення № 81756826, 16.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2019 року Справа № 280/1583/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 , код ДРФО 2335214386)

до відповідача – Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943),

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплату позивачу в повному обсязі недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., реєстровий №131;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу 22661,90 грн. недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., реєстровий №131.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернулася до відповідача з метою оформлення документів та отримання належної спадкоємцю суми недоотриманої пенсії, однак відповідачем виплачена сума лише за період з 18.02.2016 по 31.08.2018 в сумі 47003,78 грн. Позивач звернулась до Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про роз`яснення питання виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , однак, відповідач, посилаючись на норми статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вказав, що Пенсійний фонд зобов`язаний виплатити недоотриману пенсію за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вказані дії відповідача позивач вважає неправомірними та такими, що порушують її права як спадкоємця.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року відкрито провадження по справі №280/1583/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

26 квітня 2019 року від відповідача через канцелярію суду (вх. №17237) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2016 №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримував своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Отже, позивач звернулась до відповідача із заявою та необхідними документами для отримання недоотриманої пенсії померлої матері за період з серпня 2014 року по серпень 2018 року. ОСОБА_2 з серпня 2014 року по день звернення до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з особистою заявою від 26.06.2018 на запит пенсійної справи з іншого району не було вчинено необхідних дій для реалізації права на отримання належних їй сум пенсійних виплат, передбачених діючим законодавством. Тому, як зазначає відповідач, після смерті ОСОБА_2 за зверненням її спадкоємиці ОСОБА_1 було розраховано суму недоотриманої пенсії померлої пенсіонерки саме на підставі ч. 1 ст. 46 Закону № 1058, тобто за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, але не більше ніж по день смерті пенсіонера, зокрема за період з 18.02.2016 по 31.08.2018, в сумі 47003.78 грн., яка була виплачена ОСОБА_1 у березні 2019 року. Отже, нарахування і виплата ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за померлу пенсіонерку ОСОБА_2 здійснювалась в об`єднаному управлінні вірно, без будь-яких порушень, у відповідності до вимог чинного законодавства про пенсійне забезпечення. З наведених підстав, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

З 27.06.2018 на адресу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя надійшла електронна справа ОСОБА_2 , з якої встановлено, що ОСОБА_2 не отримувала пенсію з 01.08.2014.

Дата смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

11.02.2019 за вих №156/04.2 відповідачем був наданий лист приватному нотаріусу Лебідь О ОСОБА_3 . на її запит, саме загальну суму недоотриманої померлою пенсіонеркою ОСОБА_2 пенсії за матеріалами її пенсійної справи з моменту припинення її виплати в Селідовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, тобто за період з 01.08.2014 та по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , загальний розмір якої за вказаний період складає 69665,68 грн.

Також, в листі відповідачем було зазначено, що розмір недоотриманої пенсії померлої пенсіонерки ОСОБА_2 може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного Фонду України особи, яка має право на спадщину за законом, за наявності свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням норм статті 46 Закону № 1058. тобто за три роки перед зверненням за пенсіею, але не більше ніж по день смерті пенсіонера. Оскільки пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась в Селідовському об`єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області де з 01.04.2014, їй про це було відомо та при цьому вона своєчасно не зверталась до органу Пенсійного фонду України з особистою заявою про поновлення їй виплати пенсії та необхідними документами, які б дозволили з`ясувати (спростувати) обставини, які стали підставою для зупинення їй виплати пенсії.

15.02.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 131. Вказаним свідоцтвом посвідчено право на спадщину, а саме: недоотриману пенсію за період з 01.08.2014 по 31.08.2018 в розмірі 69 665 грн. 68 коп., яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , але не була нею одержана за життя, що підтверджуються довідкою, виданою Правобережним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 11.01.2019, № 156/04.2.

19.02.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої ОСОБА_2 пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Проте, відповідач здійснив виплату недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, лише частково за період з 18.02.2016 по 31.08.2018 в розмірі 47 003,78 грн. Випалата зазначеної суми відбулася у березні 2019 року. Отже, сума недоплати складає 22 661, 90 грн. (69665,68 грн. - 47003,78 грн. = 22661,90 грн).

Позивач вважає, що вказані дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. запоріжжя є протиправними та такими, що порушують її права як спадкоємця.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність обмеження Відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, трирічним терміном.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.

Частиною 2 статті 52 Закону № 1058-IV передбачено, що члени сім`ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону № 1058-IV, у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Так, Цивільним кодексом України регулюються правовідносини у сфері спадкування.

Відповідно до частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім`ї спадкодавця, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому спадкодавцеві, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

За таких обставин суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом, має право на суму пенсії, яка недоотримана спадкодавцем за життя.

Разом з тим, проживання ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України та неотримання нею пенсії, не позбавляють права спадкоємців на отримання спадщини у вигляді недоотриманої пенсії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи зазначені положення законодавства суд вважає, що у даних спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме стаття 52 Закону № 1058-IV , як така, що регулює правовідносини, які виникли після смерті пенсіонера та після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною.

Натомість, стаття 46 зазначеного Закону подібних вказівок не містить та, на думку суду, призначена для реалізації саме особою, яка безпосередньо отримує пенсію. Також положення зазначеної статті застосовуються лише у випадку встановлення власної вини пенсіонера, що полягає у недоотриманні пенсії. Втім, наявність або відсутність вини не може бути інкримінованою лише за судженням установи Пенсійного фонду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.03.2019 в справі №617/7748/12 висловив правову позицію, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Таким чином, враховуючи положення статті 52 Закону № 1058-IV, які підлягають застосуванню в контексті даної справи, суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя яка полягає у невиплату позивачу в повному обсязі недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, виданого приватним нотаріусом запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., реєстровий №131.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 768 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією від 03.04.2018 № 1020368053.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 , код ДРФО 2335214386) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943), яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 , код ДРФО 2335214386) в повному обсязі недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., реєстровий №131.

Зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943) виплатити ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 , код ДРФО 2335214386) 22661 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 90 коп. недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., реєстровий №131.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248943), на користь ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 , код ДРФО 2335214386) сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 16.05.2019.

Суддя Р.В. Сацький