Ухвала суду № 81755323, 16.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/5981/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона ЛТД"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 131-А"

про про стягнення 29 746,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 131-А" про стягнення 29 746,64 грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 3 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Однак, до позовної заяви заявником не додано обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення заборгованості за договором про надання послуг з комплексної безпеки №31-КБо/02-01 від 12.02.2018 з посиланням на первинні документи.

З урахуванням наведеного вище, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 19 000,00 грн. з посиланням на первинні документи (платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури тощо). Суд зазначає, що доданий до матеріалів позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 є не підписаним, ані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона ЛТД", ані Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 131-А", а отже в розумінні ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України не може бути належним та допустимим доказом у справі на підтвердження існування заявленої до стягнення позивачем суми основної заборгованості.

Окрім того, у п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить належного підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Позивачем не вказано номерів засобів зв`язку щодо відповідача; не зауважено, що такі відомості щодо учасників справи йому невідомі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2019 встановлено у розмірі 1.921,00 грн.

З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1.921,00 грн., а максимальна 672.350,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Згідно п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1.921,00 грн., виходячи з ціни позову 29 746,64 грн.

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 05-12/1696-6053 від 14.06.2018 визначено реквізити рахунку, на який зараховується судовий збір, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код отримувача - 37993783

код банку (МФО) 899998

Р/р - 34314206083017

Позивачем в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 82 від 02.05.2019 на суму 1.921,00 грн, з якого вбачається, що судовий збір сплачено за реквізитами, що визначені за розгляд позову в Господарському суді Київської області.

Отже, заявником сплачено судовий збір не в установленому у порядку, за невірними реквізитами, а вказане платіжне доручення не є доказом сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" орієнтовний строк для усунення недоліків до 29.05.2019 року, однак в будь-якому випадку не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху (з наданням відповідних доказів).

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити: підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- подання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 19 000,00 грн. з посиланням на первинні документи (платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури тощо);

- подання до суду доказів на підтвердження сплати встановленої суми судового збору;

- подання до суду письмової заяви з зазначенням номерів засобів зв`язку щодо відповідача; або заяви про те, що такі відомості щодо відповідача позивачу невідомі.

4. Роз`яснити Київському національному лінгвістичному університету, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.О. Лиськов