Ухвала суду № 81755225, 15.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

15.05.2019Справа № 910/3933/19Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А)

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда" (4123, м. Київ, вул. Осиповського, буд. 1-А),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авалон" (01601, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20)

про визнання недійсним договорів та стягнення шкоди у розмірі 885 000,00 гр

Представники:

Від позивача не з`явився

Від відповідача-1 не з`явився

Від відповідача-2 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авалон" про визнання недійсними Договору позики № П-052 від 05.04.2016 та Договору позики № П-054 від 05.04.2016, укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2, а також про солідарне стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 885 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори позики № П-052 від 05.04.2016 та № П-054 від 05.04.2016 є фіктивними та такими, що не відповідають інтересам держави і суспільства. Позивач зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних договорів кошти, направлені на сплату заборгованості по кредиту, не можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів банку, у зв`язку з чим розмір завданих збитків позивачу становить 21 950 000,00 грн, проте, позивачем заявлено до стягнення лише частину з них у розмірі 885 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.04.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку, що позивачем було усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду, у встановлений строк.

Враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем долучено клопотання про витребування у відповідачів оспорюваних договорів, а саме, Договору позики № П-052 від 05.04.2016 та Договору позики № П-054 від 05.04.2016, укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Дослідивши вказане клопотання щодо дотримання вимог ст. 81 ГПК України, зважаючи на предмет та підстави позовних вимог у справі, Суд дійшов висновку, що вказане клопотання позивача підлягає задоволенню шляхом витребування у відповідачів копій вказаних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019 № 910/3933/19 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.05.2019.

Даною ухвалою витребувано від відповідачів належним чином засвідчені копії Договору позики № П-052 від 05.04.2016 та Договору позики № П-054 від 05.04.2016, укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2, які надати суду у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

14.05.20-19 від представника відповідача -1 до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 15.05.2019р. позивач своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності його представника суду не направив.

Позивач ухвалу суду від 12.04.2019р. отримав 19.04.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Наведене підтверджується і змістом ч.ч. 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судове засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на наведене, позивач не позбавлений права звернутись до суду, у встановленому законом порядку, із відповідною заявою про повернення судового збору.

Клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду на підставі п.1.ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу судом не розглядається з огляду на вищевикладене.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 185, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авалон" про визнання недійсними Договору позики № П-052 від 05.04.2016 та Договору позики № П-054 від 05.04.2016, укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2, а також про солідарне стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 885 000,00 грн., залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 16.05.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко