Ухвала суду № 81755088, 16.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/6140/19Суддя Господарського суду міста Києва Бондаренко Г.П., розглянувши

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» про забезпечення позову подану одночасно з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсними пункту договору фінансового лізингу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - відповідач) про визнання недійсним пункту 8.2 Договору фінансового лізингу № 4К16086ЛИ, а саме, щодо підстав розірвання за ініціативою відповідача в односторонньому порядку даного договору.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив:

1. Прийняти до розгляду та задовольнити заяву про забезпечення позову.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення розірвання в односторонньому порядку Договору фінансового лізингу № 4К16086ЛИ від 16.09.2016 згідно Повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу від 17.04.2019 № Э.Upr1/3-82878;

- заборонити відповідачу вчиняти дії щодо розірвання в односторонньому порядку Договору фінансового лізингу № 4К16086ЛИ від 16.09.2016 та витребування (повернення) майна

Заявник зазначає, що згідно банківського повідомлення від 17.04.2019 № Э.Upr1/3-82878 його було проінформовано про дострокове розірвання договору фінансового лізингу з 13.05.2019 в односторонньому порядку, у зв`язку з простроченням внесення платежів більш ніж на 30 днів. Однак, як зазначає позивач, такі умови для розірвання є суперечними у відповідності до приписів законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, а тому просить не допустити безпідставного розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою відповідача.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами від 16.01.2013) забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

При цьому, за ст. 74 ГПК України обов`язок доказування розподілений між сторонами таким чином, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто у даному випадку саме на позивача, як на особу, яка посилається, що невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, покладається обов`язок доведення своїх посилань.

Проте, всупереч ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних, допустимих, достовірних або достатніх у сукупності доказів, що без вжиття заявлених заходів забезпечення позову (зупинення розірвання в односторонньому порядку договору фінансового лізингу, заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо його розірвання та витребування майна) унеможливиться ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у обраний позивачем спосіб.

Крім того, заходи забезпечення позову, про які клопоче позивач, за переконанням суду, не є адекватними заявленим позовним вимогам; не відповідають принципу збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; відсутній зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві.

Однак, позивачем не доведені обставини того, що відповідачем вчиняються певні дії по розірванню договору та повернення спірного майна.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» про забезпечення позову відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили 16.05.2019 та підлягає оскарженню.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 10 днів в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бондаренко Г. П.