Рішення № 81754691, 13.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

13.05.2019м. ДніпроСправа № 904/974/19За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу у розмірі 244 553,00грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Терехов А.В., довіреність №4 від 03 січня 2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3679 від 02 квітня 2018 року, адвокат

Від відповідача: Галагур З.А., довіреність №2144 від 30 жовтня 2018 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1896 від 15 вересня 2008 року, адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 244 553,00 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 про надання послуг від 20 лютого 2018 року в частині своєчасної доставки вантажу. Так, у січні 2019 року відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Правда та Кам`янське Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 47796164, 34786376, 34718866, 34677815, 34720607, 36520559, 47495049, 47857586, 47278221, 47494919, 47495049, 43387026, 34678359, 34720110, 34750174, 34811448, 34748467, 46766887, 47951108, 47989082, 47740378, 47740352, 47744156, 47749288, 47749320, 47749395, 47943998, 47944038, 47944103, 36528396, 36528362, 47953997, 47641790, 40582132, 34886903, 47182707, 34878637, 34885335, 36724805, 34886226, 34887174, 36752970, 34894121, 45162161, 45162179, 45162187, 40608580, 40577512, 53899118, 36762540, 45328325, 34908756, 34902577, 34922310, 45378908, 36781698, 34908152, 45029691, 40640245, 36762466, 53872131, 45212800.

Вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 244 553,00 грн.

10 квітня 2019 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що статтею 116 Статуту залізниць визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).

За накладною № 47953997 Терни - Правда, перевозився вагон №24541468 відповідно, який є власністю філіалу "РВК" АТ "Укрзалізниця", про що зазначено у графі 20 накладної "Найменування вантажу". Докази того, що вагони за спірними накладними є порожніми власними вагонами ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" або взяті в оренду в АТ "Укрзалізниця" позивачем не надано. Таким чином, штраф за накладною № 47953997 у розмірі 357,03 гри заявлено неправомірно.

Штраф у розмірі 2264,40 грн. за накладною № 47495049 від 27.12.2011 позивачем до позовної суми включено двічі (строки 7 та11).

Відповідач просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій. Клопотання обгрунтовано тим, що:

- залізниця здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України. В умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу, 2019 рік залізниця почала зі значними сумами заборгованості. Так, заборгованість по залучених коштах на кінець 2018 року становила 5 575,7 млн грн, з яких 1 632,1 млн грн - за довгостроковими кредитами, 2 621,2 млн грн -за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ "Укрзалізниця" та 1322,4 млн грн - заборгованість за договорами фінансового лізингу, з яких 1 317,2 млн грн - заборгованість за 15 локомотивів, які передані на баланс залізниці у грудні 2018 року, відповідно до укладеного на рівні АТ "Укрзалізниця" договору фінансового лізингу на придбання 30 локомотивів виробництва Дженерал Електрик Компані;

- залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов`язань. Регіональна філія є платником податків до бюджетів всіх рівнів та державних фондів соціального страхування, що дозволяє також вирішувати і соціальні питання жителів регіонів, де розташовані підрозділи залізниці. За 2018 рік регіональною філією сплачено 1 931,9 млн грн, у тому числі й до держбюджету, 883,4млн грн - до цільових фондів та 795,4 млн грн до місцевих бюджетів, з яких 220,4млн грн плати за землю. При цьому слід зауважити, що у 2019 році значно зросте навантаження на фінансовий стан регіональної філії внаслідок відміни пільг для залізничного транспорту на загальнодержавному рівні та збільшення органами місцевого самоврядування ставок податку для земель (відсотків нормативної грошової оцінки землі), які використовуються для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту;

- Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2019. З 10.04.2019 відкладено підготовче засідання на 13.05.2019. У судовому засіданні 13.05.2019 сторонами подано письмову згоду про початок розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 13.05.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) укладено договір №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 про надання послуг, предметом якого (п.1.1) є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

У січні 2019 року відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Правда та Кам`янське Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 47796164, 34786376, 34718866, 34677815, 34720607, 36520559, 47495049, 47857586, 47278221, 47494919, 47495049, 43387026, 34678359, 34720110, 34750174, 34811448, 34748467, 46766887, 47951108, 47989082, 47740378, 47740352, 47744156, 47749288, 47749320, 47749395, 47943998, 47944038, 47944103, 36528396, 36528362, 47953997, 47641790, 40582132, 34886903, 47182707, 34878637, 34885335, 36724805, 34886226, 34887174, 36752970, 34894121, 45162161, 45162179, 45162187, 40608580, 40577512, 53899118, 36762540, 45328325, 34908756, 34902577, 34922310, 45378908, 36781698, 34908152, 45029691, 40640245, 36762466, 53872131, 45212800.

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.

Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 244 553,00грн.

Відповідач з розміром штрафу не погоджується, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документ на вантаж, що прибув.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2019 року на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони за залізничними накладними: №№ 47796164, 34786376, 34718866, 34677815, 34720607, 36520559, 47495049, 47857586, 47278221, 47494919, 47495049, 43387026, 34678359, 34720110, 34750174, 34811448, 34748467, 46766887, 47951108, 47989082, 47740378, 47740352, 47744156, 47749288, 47749320, 47749395, 47943998, 47944038, 47944103, 36528396, 36528362, 47953997, 47641790, 40582132, 34886903, 47182707, 34878637, 34885335, 36724805, 34886226, 34887174, 36752970, 34894121, 45162161, 45162179, 45162187, 40608580, 40577512, 53899118, 36762540, 45328325, 34908756, 34902577, 34922310, 45378908, 36781698, 34908152, 45029691, 40640245, 36762466, 53872131, 45212800.

Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що за накладною № 47953997 Терни - Правда, перевозився вагон №24541468 відповідно, який є власністю філіалу "РВК" АТ "Укрзалізниця", про що зазначено у графі 20 накладної "Найменування вантажу". Докази того, що вагони за спірними накладними є порожніми власними вагонами ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" або взяті в оренду в АТ "Укрзалізниця" позивачем не надано. Штраф у розмірі 2264,40 грн. за накладною № 47495049 від 27.12.2011 позивачем до позовної суми включено двічі (строки 7 та11).

Враховуючи, що за накладною № 47953997 Терни - Правда, перевозився вагон №24541468, який є власністю філіалу "РВК" АТ "Укрзалізниця", про що зазначено у графі 20 накладної "Найменування вантажу", сума 357,03 грн. заявлена неправомірно.

Також суд погоджується із зауваженнями відповідача, що за накладною № 47495049 від 27.12.2011 позивачем до позовної суми включено двічі суму 2 264,40грн.

Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 241 931,57грн. (244 553,00грн. - 357,03 гри - 2 264,40грн.).

Відповідач просить зменшити неустойку, обґрунтовуючи тим, що підприємство внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України; продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов`язань та несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.

Відповідач проти зменшення штрафних санкцій заперечує.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані відповідачем докази, а саме: листи Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 25.01.2019 №12-06/890 "Щодо надання інформації про безспірне списання на користь РФ "Придніпровська залізниця" та від 14.02.2019 №12-06/1473 "Щодо розгляду заяви", інформація щодо відправлення вантажів по регіональній філії "Придніпровська залізниця", Інформація про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, по регіональній філії "Придніпровська залізниця" за 2017, 2018 роки, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2018 року, довідка про розрахунки по обов`язковим платежам на 31 грудня 2018 року інформація про дебіторську заборгованість станом на 31 грудня 2018 року, інформація про кредиторську заборгованість на 31 грудня 2018 року, не підтверджують збитковість підприємства відповідача.

Враховуючи заперечення відповідача щодо зменшення розміру штрафу, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 241 931,57грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позовна заява містить орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 248,03 грн.

Враховуючи, що позивачем не подано доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд не вбачає підстав для їх розподілу та стягнення.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 628,97грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 244553,00грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18Б, ідентифікаційний код 05393043) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 241931 (двісті сорок одна тисяча дев`ятсот тридцять одна)грн.57коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім)грн.97коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.05.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва