Ухвала суду № 81753598, 13.05.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6551/18

№ провадження 1-кс/646/2302/2019

У Х В А Л А

13.05.2019 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Маркової О.В.,

прокурора Пономаренко Н.І.,

захисника Мишкова Д.Є.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області Майстренко А.О., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Пономаренко Н.І., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220060001420 від 08.08.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, освіта вища, працює на посаді юриста Харківського орендного заводу «Спортінвентар», раніше не судимого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області Майстренко А.О. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 з лютого 2015 призначений на посаду юриста Харківського орендного заводу «Спортінвентар» (що зареєстрований та фактично знаходиться за адресою м. Харків, вул. Миргородська, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ), на якій працює до теперішнього часу. В 2016 році, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, у директора Харківського орендного заводу «Спортінвентар» ОСОБА_2 , який є службовою особою та здійснює загальне керівництво підприємством, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, юриста підприємства ОСОБА_1 та юриста підприємства ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном -бюджетними коштами, що виділяються певним установам для проведення закупівель спортивного обладнання та інвентарю. Для реалізації вказаного спільного злочинного умислу останні, діючи з корисливих мотивів, з корисливою метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, вступили у змову та розробили спільний план дій по незаконному заволодінню вказаними бюджетними коштами.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу до

підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, підозрюваний вчинив корупційний злочин. У кримінальному провадженні державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 870320 гривень, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що виявилось у незаконному впливі на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які почали змінювати свої покази або відмовлятися їх надавати, посилаючись на ст. 63 Конституції України; вчинити інше кримінальне правопорушення, що виявилось в тому, що ОСОБА_1 продовжує вчиняти інші аналогічні правопорушення, застосовуючи заздалегідь розроблений план за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з метою заволодіння бюджетними коштами, продовжуючи вносити до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу, посилаючись на те, що винним себе не визнає, наміру переховуватись чи чинити тиск на свідків у даному кримінальному провадженні не має.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що тяжкість кримінального правопорушення та можливе призначення покарання у разі визнання винним підозрюваного не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозра, пред’явлена ОСОБА_1 є необґрунтованою, у даному випадку наявні господарські відносини між підприємствами. Органом досудового розслідування не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв’язки, а тому вважає можливим обрати відносно підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та зміст клопотання, суд приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060001420 від 08.08.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 3, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

15.03.2019 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 свідчать: протоколи допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , висновки експертів, інші докази.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia),

Оцінюючи можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від суду, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» 26.01.1993 р., що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має у власності нерухоме майно, постійне місце проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про міцні соціальні зв’язки.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Слідчий суддя не знаходить обґрунтованих підстав у застосуванні до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, а вважає доцільним застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати житло з 22-00 годин до 06-00 годин, що буде достатнім, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області Майстренко А.О., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Пономаренко Н.І., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220060001420 від 08.08.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відно ОСОБА_1 вича відмовити.

Застосувати до підозрюван ОСОБА_1 вича, в період часу з 22:00 годин до 06:00 годин, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.06.2019 р. включно.

Покласти на підозрюван ОСОБА_1 вича такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, розташованого за адрес АДРЕСА_2 /190 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівниками органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем прожива ОСОБА_1 О.В. для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16.05.2019 року.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська