Рішення № 81751133, 17.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16157/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді – Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування посилаючись на те, що він після смерті батька – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до Восьмої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як єдиний спадкоємець за законом, проте, право власності оформити не зміг. Нотаріальна контора повідомила, що до складу спадкового майна входить 1/3 частина квартири № АДРЕСА_1, яку померлий ОСОБА_2 фактично прийняв після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 дружини ОСОБА_3, подав заяву про прийняття спадщини, але юридично не оформив своїх спадкових прав. Згідно свідоцтва про право власності від 04.01.2013 року квартира № АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності йому (позивачу) та його померлим батькам. Після смерті його матері, батько фактично прийняв спадщину померлої дружини, проте не отримав свідоцтво про право на спадщину. У зв’язку з чим просив визнати за ним право власності на 1/3 частину спірної квартири, яка фактично прийнята та успадкована його батьком після смерті дружини - матері позивача.

В судове засідання позивач не з’явився, його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, надіслав відзив на позов з проханням розглянути справу без його присутності та постановити рішення згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник третьої особи не з’явився, надіслав письмові пояснення з проханням розглянути справу без його присутності та постановити рішення згідно чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого провадження.

17.12.2018 року надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 19.12.2018 року залучено д участі у справі в якості третьої особи Головне управління юстиції у м. Києві та витребувано з Восьмої київської нотаріальної контри копії спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2

03.01.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив.

14.01.2019 року надійшли копії витребуваних спадкових справ.

22.01.2019 року надійшли пояснення Головного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою від 06.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

13.03.2019 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. 28.03.2019 року зареєстровано відзив, 15.04.2019 року зареєстровано відповідь на відзив.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про право власності від 04.01.2013 року квартира № АДРЕСА_1 належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 Восьмою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 85/2013. 14.06.2013 року ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті його дружини. 21.06.2013 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті матері. Свідоцтво про право на спадщину за законом не видадавалось.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 Після його смерті 15.08.2018 року Восьмою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 89/2018. Із заявою про прийняття спадщини 15.08.2018 року звернуся його син – ОСОБА_1, позивач по справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1266 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Батько позивача – ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з дружиною (матір’ю позивача) за адресою: АДРЕСА_2, як до смерті дружини ОСОБА_3, так і після – до своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2; подав заяву про прийняття спадщини, заяв про відмову не подавав, що свідчить про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_2 – 1/3 частини спірної квартири, що належала його дружині ОСОБА_3 Тобто, спадковим майном після смерті ОСОБА_2 є 1/3 частина спірної квартири, що належала йому згідно свідоцтва про право власності, та 1/3 частина спірної квартири, яку він фактично успадкував після смерті дружини ОСОБА_3

З копій спадкових справ встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем.

З огляду на вище викладене, з урахуванням наданих доказів та вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 15, 16, 1258, 1261, 1266, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 273, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) право власності на 1/3 частину квартири № АДРЕСА_1, яка фактично прийнята та успадкована його батьком ОСОБА_2 після смерті його дружини та його матері ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: