Ухвала суду № 81751039, 08.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18515/19

Провадження № 1-кс/761/13011/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Юрчишиної О.О., слідчої Льогкої Т.І., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Степанюка А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Льогкої Т.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, зі слів раніше судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110000000500 від 29.08.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.05.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Льогка Т.І. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 307 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури Київської області Юрчишиною О.О.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110000000500 від 29.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з серпня 2018 року по 06 травня 2019 року (до моменту викриття правоохоронними органами), ОСОБА_5, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленою досудовим слідством особою, очолила стійке об’єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому керуючись бажанням спільного здійснення особливо тяжких злочинів на території Київської області, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «метадон» (який відповідно до «Списку №1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №747 від 26.10.2016), являється наркотичним засобом), що відбувалося систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_5

Слідча вказує, що протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів ОСОБА_5 та всіх учасників організованої нею злочинної групи.

З метою забезпечення існування та функціонування групи між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників групи. Відповідно до вказаного плану, завданнями і метою існування організованої групи було налагодження постачання та мережі збуту наркозалежним особам наркотичного засобу — «метадон» в Київській області, з метою незаконного збагачення учасників групи.

ОСОБА_5 усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір та з метою не бути викритою правоохоронними органами, спланувала досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою злочинною групою, яку вона почала формувати в серпні 2018 року, обравши направленістю її діяльності - систематичне незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичного засобу - «метадон» наркозалежним особам на території м. Києва та Київської області.

У період з серпня 2018 року по 06 травня 2019 року до злочинної групи, яку очолила ОСОБА_5, увійшли ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлена досудовим слідством особа.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_5 особисто підібрала її учасників з числа родичів та знайомих. Забезпечуючи при цьому стійкість і організованої групи, керованість і тривалість намічених нею злочинних дій, вона використовувала для відбору кандидатів їх особисті якості - схильність до вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, надбані ними навички під час скоєння таких злочинів, умови їх життя, зв’язки (у тому числі серед наркозалежних осіб), здатність до підпорядкування, тощо.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 залучила до складу організованої групи своїх близьких родичів, а саме матір ОСОБА_6 та сестру ОСОБА_7. В подальшому ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та не викриття правоохоронними органами, підшукала ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлену досудовим слідством особу, які мали зв'язки серед наркозалежних осіб, а також досвід спілкування з вказаними особами.

Слідча вказує, що отримавши від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленої досудовим слідством особи добровільну згоду на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи, ОСОБА_5, за покладеними на себе функціями її організатора і керівника, з метою підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - «метадон», дотримання співучасниками заходів конспірації для протидії викриттю правоохоронними органами, розробила загальний план, який на етапі створення групи довела ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленій досудовим слідством особі і за яким їх дії були направлені на досягнення єдиного злочинного результату. При цьому, ОСОБА_5 поклала на ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлену досудовим слідством особу обов’язки, пов’язані із зберіганням з метою збуту наркотичного засобу - «метадон», формуванням доз для збуту наркотичного засобу «метадон», а саме розфасування по 0,25 г. в окремі пакети для збуту наркозалежним особам, передачі його збувачам, ведення обліку збутого наркотичного засобу, безпосередній збут зазначеного наркотичного засобу та акумулювання і передачу ОСОБА_5 грошових коштів, отриманих від продажу наркотичного засобу - «метадон».

Крім того, ОСОБА_6 з метою досягнення мети організованої групи та стабільного забезпечення учасників угрупування необхідною кількістю наркотичного засобу «метадон», запропонувала ОСОБА_5 постачати вказаний наркотичний засіб, який придбавала у невстановленої досудовим розслідуванням особи.

Стійкість організованої групи ОСОБА_5 забезпечувала за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Крім того, як організатор злочинної групи, ОСОБА_5 поклала на себе функції координації дій співучасників злочину, встановлення характеру взаємовідносин в групі, розподілу наркотичних засобів, організацію їх придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та їх збут, а також розподіл здобутих злочинним шляхом грошових коштів.

Відповідно до розробленого плану злочинних дій, завданнями і метою існування організованої групи було налагодження системи постачання і мережі збуту наркотичних засобів та їх збут наркозалежним особам з метою незаконного збагачення учасників.

У подальшому ОСОБА_5, постійно контролювала збут наркотичного засобу - «метадон», та визначала необхідність його доставки та об’єми, для подальшого збуту ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленою досудовим слідством особою.

Організоване ОСОБА_5 злочинне об’єднання було стійким, ще знайшло своє вираження у згуртованості, стабільності та тривалості існування.

Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв’язки. Характерним було обговорення спільних проблем пов’язаних із злочинною діяльністю, визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами. Зокрема, змінювались номери мобільних телефонів для зв’язку між собою та вирішення питання щодо отримання та збуту наркотичного засобу «метадон», спілкувались через мобільні додатки Viber та Whatsapp.

Наркотичний засіб - «метадон» передавався збувачам переважно у темну пору доби. В ході проведення учасниками злочинної діяльності, телефонних розмов між собою та під час безпосереднього збуту наркотичного засобу використовувались умовні назви зазначених наркотичних засобів або за допомогою мобільних додатків Viber та Whatsapp.

Крім цього, з метою конспірації, збут наркотичних засобів здійснювався прямим контактом, коли збувач з рук в руки передавав наркотичні засоби, а також «безконтактним» шляхом між збувачем та покупцем, який виражався у перерахуванні грошових коштів на банківські картки, які зареєстровані на наркозалежних осіб, після чого у спеціально відведених схованках залишали «закладки» в яких знаходився наркотичний засіб, та в подальшому по телефону повідомляли наркозалежній особі де вона може забрати наркотичний засіб «метадон».

За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_5, та її учасниками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленою досудовим слідством особою існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, дотримання правил конспірації, єдині правила поведінки, до яких слід віднести спеціальні домовленості щодо ведення розмов між собою.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпосередньо збували наркотичний засіб, тільки безконтактним шляхом, а саме за допомогою так званих «закладок» з наркотичних засобом. Наркотичний засіб «метадон» в так звані «закладки» згідно розподілених ролей розкладали ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлена досудовим слідством особа, які отримували від ОСОБА_5 наркотичний засіб «метадон», здійснювали його розфасуванням по дозам, а саме по 0,25 г в кожній дозі та поміщали до так званих «закладок», розташування яких повідомляли ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_5, будучи організатором та керівником злочинної групи здійснювала безпосереднє керівництво діями учасників організованої нею групи, визначала і уточнювала обов’язки кожного під час вчинення кримінальних правопорушень для досягнення загальної злочинної мети, особисто брала участь у підборі учасників групи, розробляла плани вчинення злочинів, у тому числі вживаючи заходів щодо не викриття злочинної діяльності групи правоохоронними органами, розподіляла ролі між учасниками групи; особисто приймала участь у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу - «метадон», передавала

наркозалежним особам як безконтактним шляхом, за допомогою так званих «закладок» так і контактним шляхом «з рук в руки», здійснювала обліки продажу наркотичного засобу, отримувала та акумулювала грошові кошти, здобуті від незаконного збуту наркотичних засобів, передавала зазначені грошові кошти організатору групи.

ОСОБА_9 будучи активним учасником організованої ОСОБА_5 групи, згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у отриманні від ОСОБА_5 наркотичного засобу - «метадон», зберіганні вказаних наркотичних засобів з метою збуту, розфасування його по дозам, в кількості 0,25 г в кожній, поміщення розфасованих доз в так звані «закладки» для подальшого їх збуту, безпосередньому збуті наркотичних засобів наркозалежним особам як безконтактним шляхом, за допомогою так званих «закладок» так і контактним шляхом «з рук в руки», здійснював обліки продажу наркотичного засобу, отримував та акумулював грошові кошти, здобуті від незаконного збуту наркотичних засобів, передавав зазначені грошові кошти організатору групи.

Невстановлена досудовим слідством особа будучи активним учасником організованої ОСОБА_5 групи, згідно розподілених функцій, отримувала від ОСОБА_5 наркотичний засіб - «метадон», зберігала вказаний наркотичний засіб з метою збуту, розфасовувала його по дозам, в кількості 0,25 г в кожній, поміщала розфасовані дози в так звані «закладки» для подальшого їх збуту, безпосередньо збувала наркотичні засоби наркозалежним особам як безконтактним шляхом, за допомогою так званих «закладок», здійснювала обліки продажу наркотичного засобу, отримувала та акумулювала грошові кошти, здобуті від незаконного збуту наркотичних засобів, передавала зазначені грошові кошти організатору групи.

26.01.2019 року, приблизно о 11 год. 40 хв., ОСОБА_2, будучи об’єднаним спільним злочинним умислом, діючи відповідно до розробленого злочинного плану з відома ОСОБА_5 та інших учасників групи, з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел та виконуючи відведену йому роль, домовився про збут наркотичного засобу «метадон» з ОСОБА_10, який мав прибути за домовленістю 26.01.2019 до будинку №9 по вул. Танкістів м. Києва.

26.01.2019 року, о 12 год. 30 хв. ОСОБА_10 прибувши за адресою, яку вказав ОСОБА_2, а саме до будинку №9 по вул. Танкістів м. Києва, передав грошові кошти в сумі 400 грн. ОСОБА_2 та отримав від нього згорток з фольги з кристалоподібною речовиною світлого кольору загальною масою 0,467 г.

Згідно висновку експерта № 11-2/1403 від 12.03.2019, в зазначеній кристалічній речовині білого кольору, яку в згортку ОСОБА_2 збув ОСОБА_10 масою 0,467 г, міститься метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,378 г.

Метадон, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №747 від 26.10.2016), «Список № 1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2», є наркотичним засобом.

Частина отриманих від незаконного збуту наркотичного засобу грошових коштів були визначені ОСОБА_5 як необхідні для продовження злочинної діяльності, а решта грошових коштів була розподілена між учасниками організованої групи.

05.05.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_2, будучи об’єднаним спільним злочинним умислом, діючи відповідно до розробленого злочинного плану з відома ОСОБА_5 та інших учасників групи, з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел та виконуючи відведену йому роль, повторно, домовився про збут наркотичного засобу «метадон» з ОСОБА_10, який мав прибути за домовленістю 05.05.2019 року до будинку №9 по вул. Танкістів м. Києва.

05.05.2019 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_10 прибувши за адресою, яку вказав ОСОБА_2, а саме до будинку №9 по вул. Танкістів, м. Києва, де біля паркану передав грошові кошти в сумі 400 грн. ОСОБА_2 та отримав від нього поліетиленовий згорток синього кольору в середині якого знаходилась невідома речовина кристалічного походження світлого кольору, схожа на наркотичний засіб «метадон».

06.05.2019 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами.

У заявленому клопотанні слідчий вказує, що обставини правопорушення у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За доводами клопотання, запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор та слідча заявлене клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, просять таке задовольнити. Альтернативний розмір застави просять визначити у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили, вважають підозру необґрунтованою, а ризики недоведеними, просять застосувати запобіжний захід, що не пов'язаний із позбавленням волі.

Заслухавши доводи прокурора та слідчої на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12018110000000500 від 29.08.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

06.05.2019 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

06.05.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_2 підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчинене повторно, організованою групою, за обставин, що викладені вище.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_2 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколом огляду та вручення грошових коштів, протоколами допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколом обшуку, висновком експертизи, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст. 12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тобто в силу положень ст. 12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким.

Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування чи ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зі слів він раніше судимий.

Слідчий суддя звертає увагу, що у підозрюваного відсутні достатньо стійкі соціальні зв’язки, оскільки він не одружений, дітей чи інших утриманців не має, не працевлаштований.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м’які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про застосування якої просить прокурор, за умови відсутності належних та достовірних даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає очевидно завищеною, а тому таку необхідно визначити у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов’язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Льогкої Т.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту затримання, тобто з 11 години 00 хвилин 06 травня 2019 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити тривалістю 60 днів, тобто до 04 липня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 120 (ста двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 230 520,00 грн. (двісті тридцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/18515/19, кримінальне провадження № 12018110000000500 від 29.08.2018 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 04 липня 2019 року включно.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський