Ухвала суду № 81750979, 07.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21867/19-ц

У Х В А Л А

07 травня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши заяву Обслуговуючого кооператива “ГАРАНТ БУД” про забезпечення позову до його подання, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження судді надійшла заява про забезпечення позову до його подання шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення Договору про встановлення права користування земельними ділянкам для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року між ОК “Гарант Буд”, ЄДРПОУ 40884159 (Землекористувач) та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (Власниками), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г.М., зареєстровано у реєстрі № 197 та права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію): кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачам ОСОБА_2 (? частини) та ОСОБА_3 (? частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20200589; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,1025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_4 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20225599; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_5 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20229318; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачам ОСОБА_6 (ѕ частини) та ОСОБА_7 (ј частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20230875.

Дослідивши заяву, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії;забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є визнання недійсними окремих частин договору суперфіцію, що стосуються розірвання договору в односторонньому порядку за повідомленням власників земельних ділянок.

На переконання позивача, саме заборона проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення Договору про встановлення права користування земельними ділянкам для забудови (суперфіцію) забезпечить захист його права користування земельними ділянкам для забудови та права на об'єкт незавершеного будівництва, право на яке втрачається одночасно з припиненням суперфіцію (згідно спірних пунктів договору). Окрім того, заявник стверджує, що договір укладений в рамках реалізації інвестиційної діяльності по будівництву багатоквартирного малоповерхового житлового будинку із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб.

Згідно із ст. 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність” захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідачів, які можуть свавільно направити повідомлення про одностороннє припинення Договору, що тягне за собою ряд негативних наслідків, в т.ч. втрата об'єкту незавершеного будівництва без будь-якої компенсації. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Враховуючи те, що предметом спору є визнання недійсним окремих частин договору суперфіцію щодо одностороннього розірвання договору, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у формі заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення Договору суперфіцію може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.

За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-151 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача Обслуговуючого кооператива “ГАРАНТ БУД” про забезпечення позову до його подання - задовольнити.

Заборонити проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення Договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року між ОК “Гарант Буд”, ЄДРПОУ 40884159 (Землекористувач) та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (Власниками), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г.М., зареєстровано у реєстрі № 197 та права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію):

-кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачам ОСОБА_2 (? частини) та ОСОБА_3 (? частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20200589;

-кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,1025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_4 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20225599;

-кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_5 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20229318;

-кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачам ОСОБА_6 (ѕ частини) та ОСОБА_7 (ј частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20230875.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя Г.О. Матійчук