Ухвала суду № 81750921, 08.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18057/19

Провадження № 1-кс/761/12658/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Ковальчук Д.Ю,, слідчого Шаламова П.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Федосіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ковальчук Д.Ю. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше неодноразово судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480005064 від 02 грудня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.149 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу прокуратури м. Києва Ковальчук Д.Ю. із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.149 КК України.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12016160480005064, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2016, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_18, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, за фактом торгівлі людиною, а так само вербуванні, переміщенні, переховуванні, передачі та одержанні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу, уразливого стану, вчиненою щодо кількох осіб, повторно, поєднаною з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, вчиненою організованою групою, та фактом незаконного поводження зі зброєю з боку невстановленої особи, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор вказує, що ОСОБА_4 створив і очолив організовану групу, яка представляла собою стійке об’єднання трьох і більше осіб, спеціально зорганізованих для систематичного скоєння злочинів, а саме здійснення торгівлі людьми та дій, пов’язаних з вербуванням людей і переміщенням по території України з метою залучення до примусової праці. Усі учасники групи були об’єднані єдиним планом щодо вчинення злочинів з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого усім членам групи, до складу якої увійшли і надали згоду на систематичне вчинення таких злочинів ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи.

У подальшому, ОСОБА_4, проявивши якості лідера та досягнувши визнання, відповідно до свого задуму, взяв на себе керівну роль у створенні та діяльності організованої злочинної групи та вчинюваних її учасниками злочинів, а саме наданням відповідних вказівок заздалегідь забезпечив існування організації, визначив та у подальшому удосконалив її структуру та ієрархію, розподілив між учасниками функціональні обов’язки, визначив чіткі правила поведінки та дисципліни, спланував конкретні злочини та злочинну діяльність організованої злочинної групи в цілому.

Окрім того, ОСОБА_4, діючи як організатор та керівник організованої злочинної групи, з метою забезпечення існування указаного утворення, взяв на себе функцію забезпечення фінансування як діяльності організованої злочинної групи в цілому, так і фінансування витрат, пов’язаних із вчиненням її учасниками окремих злочинів, що полягало у наданні грошових коштів для вчинення кожного із злочинів їх безпосереднім виконавцям та виплати грошової винагороди усім учасникам організованої злочинної групи за виконання ними відповідних функцій.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, ОСОБА_4 розподілив ролі та завдання кожного учасника організованої злочинної групи.

Так, організована злочинна група в складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в період приблизно з середини 2015 року по 10 листопада 2018 року, реалізуючи єдиний злочинний умисел, здійснювали вербування, переміщення, переховування, передачу та одержання людей, з метою їх трудової експлуатації (примусової праці), з використанням обману, шантажу та уразливого стану цих осіб, і безпосередньо трудову експлуатацію потерпілих у вигляді безоплатної примусової праці на сільськогосподарських угіддях СТОВ Агрофірми «Факел».

Таким чином, згідно розподілених функцій у даній організованій злочинній групі, на виконання вказівок її організатора ОСОБА_4, а також наближених до нього осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_15 - ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, повинні були здійснювати підшукування малозабезпечених громадян з уразливим психологічним та фізичним станом здебільшого на Центральному залізничному вокзалі м. Києва та Центральному залізничному вокзалі м. Одеса, а також інших місцях скупчення таких громадян, вербувати та переміщувати останніх на автомобілях під керуванням ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірма «Факел», які знаходяться у селі Великий Дальник, Біляївського району, Одеської області, для примусової трудової експлуатації, а також передавати їх так званим бригадирам ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_11, та іншим членам організованої злочинної групи, які згідно відведеної їм ролі, з використанням обману, шантажу, уразливого стану, а також шляхом застосування фізичного насильства, та погроз його застосування, примушували потерпілих до безоплатної праці, контролювали роботу цих осіб, обмежували їх у вільному пересуванні, а саме поза волею останніх утримували силоміць у бараках, які знаходились у стані не придатному для проживання людей, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в свою чергу здійснювали фінансування, контроль вказаної, незаконної діяльності та розподілення отриманих грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, між членами організованої злочинної групи.

Прокурор вказує у клопотанні, що після вербування та переміщення потерпілих до території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірма «Факел», які знаходяться у селі Великий Дальник, Біляївського району, Одеської області, учасники організованої злочинної групи, як правило самі вербувальники, розподіляли потерпілих до так званих робочих бригад, у яких також було створено чітку ієрархічну систему, до складу якої входили старші бригадири, бригадири, помічники бригадирів та особа, яка була безпосередньо відповідальною за роботу самої системи робочих бригад, і якій були підзвітні старші бригадири.

Таким чином, для примусової праці потерпілих на території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірми «Факел» організованою злочинною групою були створені робочі бригади відповідальним за діяльність яких був ОСОБА_15, старшими за робочими бригадами були ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, які у тому числі виступали вербувальниками та деколи бригадирами, а основними бригадирами даних робочих бригад були ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_11, та інші невстановлені досудовим слідством члени організованої злочинної групи, в той час коли ОСОБА_5 та ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_15 займались контролем самого процесу праці усіх робочих бригад, аналізом виконання ними робочого плану і отриманого внаслідок цього прибутку, аналізом необхідності залучення додаткових робочих сил для виконання робочого плану, вирішенням виникаючих проблем в ході діяльності організованої злочинної групи, і після отримання прибутку від сільськогосподарської діяльності підприємства, розподіляли отримані грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, між членами організованої злочинної групи.

11.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

12.11.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.01.2019 включно без визначення розміру застави.

28.12.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

04.01.2019 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 02.02.2019 року включно та визначено розмір застави.

31.01.2019 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 31.03.2019 року включно та визначено розмір застави.

28.03.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 10.05.2019 року включно та визначено розмір застави.

У заявленому клопотанні прокурор вказує про обґрунтованість пред’явленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь, що підтверджується доказами, які долучені до клопотання.

Щодо заявлених ризиків, прокурор вказує, що такі продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено позбавлення волі до 15 років, останній усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, крім цього підозрюваний в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою може незаконно впливати на свідків та потерпілих, схиляючи їх до зміни показів на його користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також спотворити чи знищити речі та документи, які можуть мати доказове значення для кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, просять таке задовольнити, у клопотанні вказано, що альтернативну заставу прокурор просить не застосовувати.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Федосін Я.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вважає підозру необгрунтованою, а ризики позапроцесуальної поведінки не доведеними, просить застосувати щодо ОСОБА_19 запобіжний захід, що не пов’язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12016160480005064, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2016, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_18, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, за фактом торгівлі людиною, а так само вербуванні, переміщенні, переховуванні, передачі та одержанні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу, уразливого стану, вчиненою щодо кількох осіб, повторно, поєднаною з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, вчиненою організованою групою, та фактом незаконного поводження зі зброєю з боку невстановленої особи, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, зокрема в тому, що останній був виконавцем (співвиконавцем) злочинів, вчинюваних злочинною організацією, її активним учасником, відповідно до відведеної йому ролі керівником злочинної організації, виконував роль бригадира однієї з робочих бригад, залучав потерпілих до безоплатної примусової праці, контролював їх роботу, отримував свою частку від грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

11.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

12.11.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.01.2019 включно без визначення розміру застави.

28.12.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

04.01.2019 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 02.02.2019 включно та визначено розмір застави.

31.01.2019 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 31.03.2019 включно та визначено розмір застави.

28.03.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 10.05.2019 включно та визначено заставу в розмірі 140 960, 00 грн.

07.05.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування кримінального провадження № 12016160480005064 від 02.12.2016 року продовжено до дев’яти місяців.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені прокурором до матеріалів клопотання, а саме: показаннями потерпілих, в тому числі ОСОБА_20, яка вказувала про ОСОБА_1, як особу, що була бригадиром та змушував осіб до праці, застосовуючи до них насильство, протоколами пред'явлення для впізнання, в яких потерпілі теж вказували на підозрюваного, як на особу, що застосовувала до них насильство, змушувала до праці, тощо, іншими матеріалами в їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані прокурором, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у продовженні тримання ОСОБА_1 під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема, що останній не одружений, офіційно не працює, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину, однак доказів останнього не надано, раніше неодноразово судимий, що свідчить про його схильність до неправомірних дій, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до особливо тяжкого злочину є достатньо вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, оцінюючи сукупність встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, що згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Попередній розмір застави визначено підозрюваному у мінімальному розмірі для такої категорії злочинів, що діяла на той час - 140 960, 00 грн., відтак, вказаний розмір застави слід залишити незмінним.

Оскільки альтернативна застава була визначена підозрюваному вже раніше, підстав не визначати розміру застави, як про це зазначає у клопотанні прокурор, при продовженні запобіжного заходу не має, а тому в цій частині клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193-197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ковальчук Д.Ю. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто до 06 липня 2019 року включно. Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 140 960, 00 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/18057/19, кримінальне провадження № 12016160480005064 від 02 грудня 2016 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Миколаївської області;

- не спілкуватись із іншими підозрюваними, свідками чи потерпілими по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 06 липня 2019 року включно.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський