Постанова № 81750224, 15.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа F 22-ц/793/613/19

Головуючий по 1 інстанції

ОСОБА_1

Категорія: 310020000

Доповідач в апеляційній

інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Пономаренка В.В.,Сіренка Ю.В.,Фетісової Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області (постановленого суддею Шимчик Р.В.) від 01 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -

:

в с т а н о в и л а :

21 серпня 2018 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що 26 жовтня 2006 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб.

02 грудня 2006 року в шлюбі з відповідачем народилася дочка ОСОБА_5, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції було видано свідоцтво про народження І-СР №030011.

06 квітня 2015 року Жашківським районним судом шлюб між сторонами було розірвано. Місце проживання дочки ОСОБА_6 було визначено з позивачем.

19 березня 2015 року рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц/793/805/15 з ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 643 грн. щомісячно, починаючи з 18 листопада 2014 року до досягнення повноліття дитиною, які підлягають індексації відповідно до закону.

Призначені судом аліменти відповідач сплачував нерегулярно, різними сумами, внаслідок чого часто утворювалась заборгованість, що підтверджується довідкою - розрахунком ДВС.

У зв'язку з інфляційними процесами, що відбулись з моменту присудження аліментів, значно зросли ціни на одяг, харчування, шкільне приладдя та інші витрати, необхідні для життя і розвитку дитини.

Аліменти, призначені у твердій грошовій сумі, підлягають індексації. Проте на неодноразові звернення позивача державна виконавча служба таку індексацію жодного разу не проводила. Незважаючи на те, що обов'язковість цієї індексації прямо передбачена ч.2 ст.184 Сімейного Кодексу України, а від 12.06.2016 р. також і Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», проте статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) не передбачено обов’язку державного виконавця щодо обчислення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Таким чином, законодавець не передбачив механізму такої індексації у спеціальному Законі України «Про виконавче провадження», що у свою чергу створює колізії у законодавстві. Таким чином, державний виконавець продовжує нараховувати суму аліментів до сплати 643 грн, призначену у 2015р, не проводячи індексацію, що підтверджується довідками-розрахунками ДВС. Тому позивач ОСОБА_4 прийшла до висновку, що така індексація проводитись не буде.

До того ж внаслідок змін, що відбулись у Сімейному кодексі України в 2017 році, на даний момент розмір призначених аліментів є нижчим, ніж встановлений законом мінімум. Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також вказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому це є підставою для зміни розміру аліментів, право на яку гарантує ст.192 СК України.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, але можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, передбачених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Відповідач виконує будівельні та ремонтні роботи, отримує дохід від здачі в оренду земельного паю, а також буває на заробітках в країнах Євросоюзу.

Відповідач є працездатним, на обліку у центрі зайнятості як безробітній не перебуває, інших дітей, крім спільної з позивачем дочки ОСОБА_5 не має, аліментів нікому не сплачує, стягнень по виконавчим листам з відповідача не проводиться, хронічних та тяжких захворювань відповідач не має і на обліку як важкохворий не перебуває. Інших обставин, що перешкоджали б відповідачу отримувати заробіток, немає.

ОСОБА_4 просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 19.03.2015 року та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено. Змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 19.03.2015 року. Судом вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу вважає рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи в частині розміру щомісячної суми, яка підлягає сплаті.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що сплата розміру аліментів які призначено судом першої інстанції ставить його в скрутне матеріальне становище і він не має змоги сплачувати таку суму позивачці на утримання їх спільної дитини, а тому просить суд змінити рішення в частині визначення аліментів з ? частини всіх щомісячних доходів до фіксованих 1 013,50 грн.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано особам, які беруть участь у справі, роз'яснено їх право подавати відзив на апеляційну скаргу до 25 квітня 2019 року.

22 квітня 2019 року ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу.

Доводи відзиву позивача фактично повторюють вимоги позовної заяви. ОСОБА_4 просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Передбачені ст. 365 ЦПК України підготовчі дії суддею - доповідачем проведені, апеляційний розгляд справи забезпечено. Визначено коло осіб, які беруть участь у справі, з'ясовано характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює, обставини, на які посилаються сторона на обгрунтування апеляційної скарги. Підстави для проведення додаткових підготовчих дій відсутні.

У відповідності до вимоги ст. ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 01 січня 2019 року що є об'єктом апеляційного оскарження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи – згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Суд першої інстанції визначив стягнення аліментів на неповнолітню дитину в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судом законної сили до досягнення дитиною 18 річного віку.

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали у зареєстрованому шлюбі.

Від спільного проживання в шлюбі позивач та відповідач мають неповнолітню дочку: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис про народження №151, про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії І-СР №030011, яке видано 06.12.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції Черкаської області.

19 березня 2015 року рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц/793/805/15 з ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 643 грн. щомісячно, починаючи з 18 листопада 2014 року до досягнення повноліття дитиною, які підлягають індексації відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ОСОБА_1 України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Так згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином позивач звертаючись до суду першої інстанції з позовом про зміну способу стягнення аліментів, вказала що 643 грн. аліментів щомісячно недостатньо для потреб дитини та повного і гармонійного її розвитку, а тому у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років у позивача як у матері дитини котра проживає разом з нею виникає потреба на збільшені розміру аліментів.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Враховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Колегія суддів не враховує факт того, що апелянт з 21 січня 2010 року ніде не працює про, що свідчить копія трудової книжки адже весь цей проміжок часу апелянт сплачував аліменти на утримання дитини починаючи з 18 листопада 2014 року та виконував свій обов’язок як цього потребують норми ст. 180,181 СК України.

Проаналізувавши наведені норми СК України колегія суддів прийшла до переконання, що у ОСОБА_3 не погіршився його матеріальний стан як того вимагає ст. 192 СК України, аби встановити йому аліменти у фіксованій сумі.

Згідно з положеннями частини другої статті 182 СК України, в редакції, чинній на час розгляду справи в 2015 році, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі: з 1 січня 2015 року - 1 286 грн, з 1 грудня - 1 455 грн.

Отже, мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років у грудні 2015 року, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», становив 436 грн 50 коп., у розумінні частини другої статті 182 СК України.

Таким чином визначаючи розмір аліментів, колегія суддів, враховує вище наведенні положення СК України та зміни які відбулись в частині 2 ст. 182 СК України, щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років на 2019 рік який з 01 січня 2019 року – 2027 грн., з червня 2019 року - 2118 грн. з 01 грудня 2019 року - 2218 грн.

На підставі доказів, поданих сторонами колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів у відповідності до вимог ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області (постановленого суддею Шимчик Р.В.) від 01 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2019 року.

Судді Пономаренко В.В.

ОСОБА_7

ОСОБА_8