Ухвала суду № 81748059, 15.05.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа F636/1340/19

Провадження F1-кс/636/763/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю секретаря судового засідання Шилової І.В., прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1, слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за F12019220440000047, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2019 року, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за F12019220440000047, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку квітня 2019 року, точного часу та дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, перебуваючи в м. Харкові, у невстановленої особи придбав особливо небезпечну психотропну речовину F PVP, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту. Далі, 04.04.2019 року, приблизно о 17:00 годині, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини F PVP, знаходячись на громадській зупинці «Дінець», розташованої по вулиці Горішного в м. Чугуєві Харківської області, за 400 гривень продав, тим самим незаконно збув, ОСОБА_5 два згортки сріблястого кольору: в першому - кристалічну речовину синього кольору, масою 0,030 грам, в другому - кристалічну речовину синього кольору, масою 0,020 грам, які згідно висновку судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів F8026 від 18.04.2019 року, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 1-феніл-2-піролідін-1-іл-1-он (PVP).

На підставі вищевикладеного ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення F злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин.

13.05.2019 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України. 13.05.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, висновком судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів F8026 від 18.04.2019 року, протоколом затримання особи ОСОБА_3, повідомленням про підозру ОСОБА_3, протоколом огляду особи від 04.04.2019 року, протоколом огляду грошових коштів від 04.04.2019 року, протоколом добровільної видачі від 04.04.2019 року, протоколом про результати проведення НСРД F контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Метою та підставами застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовFязків, а також запобігання спробам:

по-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, тому у органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

по-друге, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, за яких підозрюваний ОСОБА_3 фактично мешкає в одному населеному пункті (м. Чугуїв Харківської області) разом з раніше допитаними свідками, а також має інформацію стосовно їх місця мешкання та постійного місцезнаходження, що дає можливість останньому застосовувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Незважаючи на те, що в ході досудового розслідування перераховані вище свідки були допитані, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо;

по-третє, підозрюваний ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, адже він раніше неодноразово судимий, тобто є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У звFязку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обовFязків, до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставини кримінального правопорушення та особа підозрюваного свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш мFяких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважають, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні, оскільки вважають, що слідчим та прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Допитаний слідчим суддею свідок ОСОБА_7 пояснила, що підозрюваний є її чоловіком, характеризує його позитивно.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані разом з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті F зазначено в ч. 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України F тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Встановлено, що Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за F12019220440000047, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

13.05.2019 року ОСОБА_3 затриманий у порядку ст. 208 КПК України. 13.05.2019 року слідчим СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_1 в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3, яке йому вручене в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України F3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст. 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать вищезазначені докази: показання свідка ОСОБА_6 від 11.02.2019 року, показання свідка ОСОБА_5 від 03.02.2019 року та 04.04.2019 року, протокол про проведення негласної слідчої дії F контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи від 04.04.2019 року, протокол добровільної видачі від 04.04.2019 року, протокол огляду грошових коштів від 04.04.2019 року, протокол огляду особи від 04.04.2019 року, висновок експерта за результатами проведення судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів F8026 від 18.04.2019 року, протокол про результати негласної (розшукової) слідчої дії F аудіо-, відео- контроль особи від 11.04.2019 року, протокол затримання особи ОСОБА_3 від 13.05.2019 року, повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 13.05.2019 року, протокол допиту підозрюваного від 13.05.2019 року, протокол огляду грошових коштів від 04.04.2019 року.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення, наявність у підозрюваного судимостей.

Доводи прокурора про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 307 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років позбавленням волі з конфіскацією майна та яке згідно статті 12 цього кодексу класифікується як тяжкий злочин.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров'я підозрюваного, те, що ОСОБА_3 одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за однією адресою, раніше судимий в тому числі і за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовFязків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину F від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, ч. 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави F та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у звFязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною розFяснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця увFязнення.

Таким чином відповідно до вищеперелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 115 260 грн. (60*1921) грн., яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обовFязки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обовFязків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою F задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 11.07.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

ОСОБА_5 ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 115 260 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів F ТУ ДСА України в Харківській області, ЄДРПОУ F 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача - 37318098006674, призначення платежу: запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увFязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у звFязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обовFязки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі внесення застави, вищеперелічені обовFязки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розFяснюється положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовFязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зFявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовFязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На дану ухвалу у пFятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна