Рішення № 817472, 21.06.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

21.06.07 Справа № 4/1150-5/80

за позовною заявою Прокурора Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м.Львів в інтересах держави уповноваженого органу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області в особі Підприємства Львівської виправної колонії № 48 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, м.Львів

до відповідача ЛКП „Сяйво”, м.Львів

про стягнення 6970,08 грн.

Суддя І.Петрик

Представники

Від прокуратури: В.Ф. Тупчій

Від позивача: Бухаров О.В. -представник (довіреність № 10/803 від 15.06.2007р., ОСОБА_2. - юрист (довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р.)

Від відповідача:ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м.Львів в інтересах держави уповноваженого органу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області в особі Підприємства Львівської виправної колонії № 48 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, м.Львів до ЛКП „Сяйво”, м.Львів про стягнення 6970,08 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від ІНФОРМАЦІЯ_3р. ухвалив призначити розгляд справи на ІНФОРМАЦІЯ_4р. Цією ж ухвалою суд зобов”язав сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.

Учасникам судового процесу роз”яснено їх права та обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав борг в сумі 3970,08 грн., надав суду докази часткової сплати боргу (копії платіжних доручень НОМЕР_2 на загальну суму 3000,00 грн. в матеріалах справи), проте подав клопотання від 21.06.07р. в якому просить суд, розстрочити суму заборгованості рівними частинами.

Заслухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_5р., відповідач отримав у підприємства Львівської ВК № 48 контейнери в кількості 10 шт. та лопати для снігу в кількості 10 шт. на загальну суму 6970,08 грн. Факт поставки товару позивачем підтверджено відповідно до накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами у вищезгаданих накладних особи, що діяла на підставі виданих відповідачем довіреностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Так, згідно підп.1 ч. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є дія та інші правочини. Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків і за змістом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму право чину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу в усній формі.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Враховуючи, що позивач товар відповідачу передав і останній його прийняв, то відповідно позивач зобов»язання за договором купівлі-продажу виконав належним чином, проте відповідач свої обов»язки за договором оплати не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Враховуючи, що строк оплати не був встановлений, то за приписом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день подання позову до суду борг не погашений і становить 6970,08 грн. Крім того, відповідач в судовому засіданні надав докази часової оплати боргу в сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями НОМЕР_2 на загальну суму 3000,00 грн. в матеріалах справи. Отже, сума боргу становить 3970,08 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості, рівними частинами та часткову оплату боргу в сумі 3000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 3970,08 грн. з розстроченням виконання рішення рівними частинами по 500,00 грн. в місяць.

Крім того, слід зазначити, оскільки відповідачем частину основного боргу в сумі 1500,00 грн. погашено ще до подачі позову до суду, судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Сяйво”, м.Львів, вул.Сяйво, 21 (р/р 26006001000094 в ЛФ ВАТ Банк Біг-Енергія, МФО 325008, код ЄДРПОУ 52262674) на користь Підприємства Львівської виправної колонії № 48 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, м.Львів, вул.Хуторівка, 2 (26005030235 в ЛФ ВАТ „Укргазбанк” м.Львова, МФО 325967, код ЄДРПОУ 08680477) -3970,08 грн. боргу та розстрочити виконання рішення рівними частинами по 500,00 грн. в місяць.

- в доход державного бюджету 80,07 грн. державного мита;

- на користь ДП „Судовий інформаційний центр” 92,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

 Суддя