Ухвала суду № 81746391, 15.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9189/19

н/п 2-о/766/857/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Приватне підприємство «КПКФ ОСОБА_2», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту припинення трудових відносин,-

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту припинення трудових відносин з Приватним підприємством «КПКФ ОСОБА_7» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у звFязку з розірванням трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

В обґрунтування заяви зазначив, що він, як власник вказаного підприємства з 01.10.2007 р. призначив себе його директором. В 2009 році він продав свою частку статутного капіталу іншим особам, а сам вийшов зі складу учасників підприємства, але його повноваження директора були підтверджені рішенням Загальних зборів учасників 12.08.2009 року. Після смерті учасника підприємства F ОСОБА_1 Робінзона Хачікова, якому належало 65 % акцій статутного капіталу, вищий орган зборів не проводив, ніяких питань не вирішував. Згідно статуту директор обирається Загальними зборами на строк 5 років. Він направив іншим засновникам листи з питання ініціювання проведення Загальних зборів, які повернути йому через неотримання адресатами. Вважає, що він іншим шляхом не може реалізувати своє право на нову роботу у передбаченому трудовим законодавством спосіб.

Як встановлено ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Заявником не додано доказів його проживання у м.Херсоні, внаслідок чого суд не може визначити підсудність справи Херсонському міському суду Херсонської області.

Заява повинна відповідати загальним вимогам ст. 175 ЦПК України, якою встановлена форма та зміст позовної заяви, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 318 ЦПК України.

Так, ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України указаний перелік не є вичерпним.

Так, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31.03.95 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В порушення п.2 ч.1 ст. 318 ЦПК України в заяві н зазначено причини неможливості отримання заявником документу, що підтверджує факт припинення трудових відносин, який він просить встановити, що може свідчити про наявність спору о праві.

Слід зазначити, що відповідно до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики в листі від 12 січня 2011 року F 15/06/186-11 у разі встановлення факту відсутності особи чи органу, уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами).

Тобто, заявник при наявності документів про відсутність роботодавця (учасників-засновників товариства) не позбавлений права видання наказу про своє звільнення, але своїм правом не скористувався та про причини неможливості видання наказу про своє звільнення у заяві не зазначив.

Таким чином, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту припинення трудових відносин з підприємством, заявник в порушення п.2 ч.1 ст. 318 ЦПК України та ч.2 ст. 318 ЦПК України не надав доказів здійснення ним дій, як директора товариства, щодо свого звільнення як працівника-керівника підприємства.

Крім того, заявник, незважаючи на те, що подав заяву про встановлення факту, в порядку окремого провадження, фактично ставить позовні вимоги, що випливають з трудових відносин, а саме фактично просить суд визнати трудовий договір, укладений з ним фактично з 01.10.2007 р. розірваний з 11.01.2018 р. з його ініціативи за власним бажанням за ст. 38 КЗпПУ.

З огляду на ч.9 ст. 10 ЦПК України до заяви в порядку окремого провадження, застосовуються правила, встановлені ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України.

Згідно вимог ч.1, ч. 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 293, 315, 318, 383 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Приватне підприємство «КПКФ ОСОБА_2», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту припинення трудових відносин - залишити без руху.

Недоліки, зазначені в описовій частині ухвали, можуть бути усунені протягом пFяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_8