Рішення № 81745371, 18.04.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа F 554/1374/19

Провадження F 2-а/545/34/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді F Гальченко О.О.,

при секретарі F Новак Ю.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти F 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції -ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК F 501471 від 08.02.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.02.2019 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК F 501471 від 08.02.2019 року, мотивуючи тим, що 08.02.2019 року він - ОСОБА_1 керував транспортним засобом в складі тягача марки «MAN TGX 18.440» ( номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки «ВЕСТТ 975310» ( номерний знак НОМЕР_2 ). 08.02.2019 року о 21:05 год. на 305 км адміністративної дороги Київ - Харків - Довжанський, ТЗ було зупинено інспектором роти F 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції - ОСОБА_2, який виніс відносно нього постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК F 501471. Відповідно до постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП України. Як зазначено в оскаржуваній постанові : «на 305 км, адміністративній дорозі Київ - Харків - Довжанський водій керував ТЗ та перевозив великогабаритний вантаж ширина якого була більшою 2,6 м., пред'явлено дозвіл F131128901-877 НГ від 06.02.2019 р. по 21.03.2019 р., у якого була відсутня комплектація, а саме ( конуса та цепи ), згідно постанови F 30 КМУ, чим порушив п.22.5. ПДР України» та накладено на нього штраф у розмірі 510 гривень, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією постанови-1.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом ( посадовою особою ), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки, оскаржувана постанова винесена та отримана ним 08.02.2019 р., тому останній день на оскарження постанови припадає на 18.02.2019 р.

Вище зазначену постанову вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, оскаржувана постанова не містить належні та допустимі докази, які могли б вказувати та підтвердити факт вчинення ним правопорушення, а тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

08.02.2019 року під час зупинки ТЗ та винесення оскаржуваної постанови ТЗ був укомплектований відповідно до «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджені Постановою КМУ F30 від 18.01.2001 р., зокрема ланцюгами проти ковзання, які знаходились в кабіні тягача марки «ТGХ 18.440» ( номерний знак НОМЕР_1 ) та вісьмома конусами з горизонтальними світло відбивними смугами білого та червоного кольору розташованими почергово ( висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів ).

Однак, працівник поліції всупереч його доводам виніс постанову про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що вказані ланцюги мають бути закріплені на колесах в період з 01 жовтня до 01 квітня, а колір конусів має бути більш вираженим.

Вважає дану позицію працівника поліції необгрунтованою та незаконною, оскільки відсутність ланцюгів проти ковзання на колесах ТЗ та наявність ознак вживаності конусів не доводить того, що автомобіль ними не укомплектований.

Відповідно до абз. 4, 7 п.17 Постанови КМУ F 30, великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані :

- комплектом ланцюгів протиковзання ( в період з 1 жовтня до 1 квітня );

- вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово ( висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів );

Як вбачається з вище наведеного, законодавство вимагає наявність у автомобіля комплекту ланцюгів проти ковзання в період з 01 жовтня до 01 квітня, ці ланцюги застосовуються в разі потреби і не передбачають обов'язковість кріплення їх на колесах.

Щодо конусів, то вони також повинні бути в наявності у ТЗ та мати червоний та білий колір, однак щодо відтінку смуг в законодавстві нічого не вказано.

Вважає, що наведене вище свідчить про необFєктивність та упередженість працівника поліції.

Згідно ст. 283 КУпАП, у постанові про адміністративне правопорушення зазначається :

- найменування органу ( прізвище, імFя та по батькові, посада посадової особи ), який виніс постанову;

- дата розгляду справи;

- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа ( прізвище, імFя та по батькові ( за наявності ), дата народження, місце проживання чи перебування;

- опис обставин, установлених під час розгляду справи;

- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про :

- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення ( марка, модель, номерний знак );

- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис ( якщо такий запис здійснювався );

- розмір штрафу та порядок його сплати;

- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідачем зазначено, що ним виявлено, що він керував автомобілем, що «...у якого була відсутня комплектація, а саме ( конуса та цепи ), згідно постанови F30 КМУ, чим порушив п.22.5 ПДР України». Звертає увагу, що працівник поліції взагалі не вказав яку конкретно саме норму чинного законодавства він порушив, що передбачає відповідальність за ст. 132-1 КУлАГІ.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинно бути зFясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помFякшують і обтяжують відповідальність, а також зFясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. F 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 71, 74 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за. виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Посилання на жоден з вище вказаних доказів у винесеній оскаржуваній постанові немає, що підтверджується п.8 оскаржуваної постанови.

Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом ( посадовою особою ) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена жодними доказами вчинення ним адміністративного порушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган ( посадова особа ) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказане вище свідчить про те, що працівник поліції розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, упереджено, та керувався лише домислами, припущеннями та порушуючи принцип всебічного, повного та обFєктивного дослідження всіх обставин справи та наклав штраф у розмірі 510 грн.

Умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини. Умисна форма вини виражається в тому, що особа усвідомлює суспільну небезпеку своєї дії або бездіяльності, передбачає її шкідливі наслідки та бажає або свідомо допускає їх настання. Таким чином, вина у формі умислу має місце тоді, коли з поведінки особи видно, що вона свідомо спрямована на порушення закону.

Відповідно до ч.4 ст. 77 КАС України, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субFєкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п.1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субFєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, вважає оскаржувану постанову незаконною, а отже такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Прохав скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК F 501471 від 08.02.2019 р. винесену інспектором роти F 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції - ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень та справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.02.2019 року - закрити.

В судове засідання сторони не з»явилися, хоча заздалегідь повідомлялися належним чином, про що маються докази в матеріалах справи.

Позивач в позові прохав розглядати справу без його участі, позов підтримав та прохав задовольнити із вказаних в ньому підстав.

Відповідач F інспектор роти F 2 батальйону УПП в Полтавській області надав суду у встановлений законом термін відзив на позов з додатками до нього, де прохав повністю відмовити в позові та розглядати справу без його участі ( а. с. 26 F 30 ). Послався в запереченні на те, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Повноваженнями поліцейського патрульної поліції ( відповідно до посадової інструкції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 р. за F 4/1 ) під час несення служби є : розгляд справи про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників, які вчинили адміністративне правопорушення у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством.

Так, позивач своїми діями посягнув на безпеку дорожнього руху, а саме : 08.02.2019р. о 21:05 год. на 305 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «МАN TGH 18.440», д.н.з. НОМЕР_3, з напівпричепом «ВЕСТТ 975310», д.н.з. НОМЕР_4, перевозив великогабаритний вантаж згідно дозволу F 13128901-877, та не був укомплектований згідно постанови КМУ F 30 конусами та ланцюгами протиковзання, чим порушив п.п.22.5. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП. Згідно п. 22.5 ПДР. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4м. ( для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м. ), за довжиною - 22 м. ( для маршрутних транспортних засобів - 25 м. ), фактичну масу понад 40 т. ( для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т. ), навантаження на одиночну вісь -11т. ( для автобусів, тролейбусів - 11,5 т. ), здвоєні осі - 16 т., строєні - 22 т. ( для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т. ) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п.1.3. ПДР, учасники дорожнього руху повинні знати і неухильно виконувати правила. Вищевказані спеціальні правила перевезення великогабаритними транспортними засобами встановлені постановою КМУ від 18.01.2001 F 30 «Про затвердження Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Постановою КМУ F 30 від 18.01.2001 встановлено, що :

1. Ці «ПравилаF» встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

2. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів.

зазначених у пункті 22.5. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. F 1306.

3. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5. ПДР України.

Згідно п.17 вищевказаних «ПравилF» великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким обладнанням :

F не менш як двома противідкотними упорами для додаткової фіксації коліс автомобіля-тягача та кожного з причепів у разі вимушеної зупинки;

F знаком : «Об'їзд перешкоди з лівого боку» та знаком : «Об'їзд перешкоди з правого боку» діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими із світловідбивного матеріалу відповідно до вимог стандартів;

F вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово ( висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів );

F жорстким буксиром;

F миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки;

F комплектом ланцюгів протиковзання ( в період з 1 жовтня до 1 квітня );

F жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами;

F не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням.

Відповідальність за дане порушення передбачена ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - порушення «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами» - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - субFєктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи всі вищевказані норми законодавства, він притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст.23 КУпАП ).

Що стосується посилань позивача на порушення вимог ст. 61 Конституції України «Ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення» слід зазначити наступне.

Гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за два різних порушення, а саме інспектором Оніпко С. М. за порушення, яке відповідно до постанови серії НК F 501471 допустив позивач о 21:05 год. 08.02.2019 на 305 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», інспектором Волошиним О.Ю. відповідно до постанови серії НК F 500788 за порушення, яке допустив позивач о 21:45 год. 08.02.2019 на 329 км. а/д М-03 «Київ-Харків- Довжанський».

Час та місце вчинення правопорушення є обовFязковою складовою обFєктивної сторони вчиненого проступку, а оскільки час та місце вчинених правопорушень гр. ОСОБА_1 не співпадають, то можна дійти до висновку, що ним було вчинено два різних правопорушення. Беручи до уваги те, що позивач порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Представник відповідача F УПП в Полтавській області ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі ( а. с. 31 ).

Тому, суд протокольно ухвалив про можливість розгляду справи по суті у відсутності не з»явившихся, належно повідомлених відповідачів по наявним матеріалам справи та за наявності від них відповідних заяв згідно ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується позов, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем та його представником надано суду всі можливі доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Враховуючи, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача щодо безпідставності притягнення його до відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, допущених порушень при винесенні постанови про накладення на нього стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання вирішення щодо судового збору у справі необхідно віднести за рахунок Держави на підставі ст. 139 ч. 5 КАС України.

Керуючись ст. 5-9, 12, 47, 77, 78, 139, 122-123, 241-245, 246, 250 ч. 6, 251 ч. 2, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, F

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти F 2 Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК F 501471 від 08.02.2019 року - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК F 501471 від 08.02.2019 р. винесену інспектором роти F2 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень та справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.02.2019 року - закрити.

Судові витрати віднести за рахунок Держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя:

ОСОБА_5