Вирок № 81744812, 15.05.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1493/19

Номер провадження 1-кп/623/189/2019

ВИРОК

іменем України

15 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю..,

прокурора Молодовського І.О.,

захисника Кузнєцова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 07 грудня 2018 року за № 12018220320001237 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червоний Оскіл, Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого в комунальній установі «Оскільський психоневрологічний інтернат», на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП- НОМЕР_1 раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, з метою використання їх в особистих цілях, без передбаченого законом дозволу, в липні 2018 року, точна дата та час в ході слідства не встановлені, за допомогою металошукача у лісі, розташованого в районі с. Оскіл Ізюмського району Харківської області, шукав речі часів Великої Вітчизняної Війни, внаслідок чого знаходив патрони часів Великої Вітчизняної Війни, в яких знаходився порох та які у подальшому незаконно переносив до місця мешкання своєї теші ОСОБА_3, яка мешкає по АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_4, та у подальшому з патронів зсипав порох та зберігав за вишевказаною адресою не маючи на те передбаченого законом дозволу.

26 січня 2019 року, в 12 годин, в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бессонової Т.Д., домоволодіння АДРЕСА_2, працівниками поліції було виявлено та вилучено речовину, яка. згідно з висновком судової експертизи вибухових речовин №4/СЕ43-19 від 29 березня 2019 року, являються: нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом, масою 468 грам, який належить до метальних вибухових речовин, яку ОСОБА_5 незаконно зберігав за вказаною адресою, без передбаченого законом дозволу.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Козир М.В., яка на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018220320001237 від 07 грудня 2018 зі сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_2 09 квітня 2019 року укладена угода про визнання винуватості на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сприяти судовому слідству.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі., на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов»язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Кузнєцов О.О. просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду в порядку передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода. завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до тяжкого злочину..

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше не судимий, суд вбачає наявність фактичних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і обранні узгодженого покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468 - 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 09 квітня 2019 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2018 року за № 12018220320001237, укладену між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В. та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити.

Визнати ОСОБА_2винуватим за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи № 4/СЕ43-19 від 29.03.2019 3432 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України в Харківській області, (отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідський/24060300, розрахунковий рахунок - 31116115020005, код отримувача ЄДРПОУ - 37999680).

Речові докази одноосновний порох масою 468 г., який упакований в сейф-пакет Експертної служби МВС України № 4197045, та помішений до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 143). - знищити.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко