Рішення № 81744688, 06.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13533/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

позивача: - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про зобов"язання вчинити дію, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1І . звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про зобов"язання вчинити дію.

Просив зобовFязати керівництво ЖКП «Галицьке» списати з особистого рахунку безнадійної дебіторської заборгованості у сумі 4500,28 грн.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

Починаючи з листопада 2013 року, у звFязку зі смертю своєї матері (24. 11. 2013 року), він неодноразово (понад сімнадцяті разів - звернення є у матеріалах справи) звертався до керівництва ЖКП «Галицьке», з проханням: «Привести особистий рахунок F 2180 за адресою:АДРЕСА_1, відповідно до чинного Законодавства, а саме, відповідно до вимог: ст. ст. 257, 608, 1219 ЦК України; ст. ст. 16, 19, 20, 29 Закону України FПро житлово-комунальні послугиF; ст. ст. 37, 49, Закот України FПро виконавче провадженняF та п. 14.1.11 а, б ст. 14 Податкового Кодексу України».

Відразу після смерті своєї матері, він звернувся до керівництва ЖКП «Галицьке», з пропозицію заключити з ним договір про надання послуг, як з новою фізичною особою.

Його пропозиція була наступна, що він добровільно, без Суду, сплачує борг за три останніх років починаючі з 25 листопада 2013 року, а борг якому більш трьох років, ЖКІІ «Галицьке» - списує.

Після його звернення у серпні 2014 року, замість усунення суперечок, керівництво ЖКП «Галицьке», з грубим порушенням вимог Законів України: «Про захист прав споживачів» та «Про житлово-комунальні послуги», без його заяви та його згоди, без складання договору перевело о/р мешкання на його імFя, з боргами за п'ятнадцять років. Починаючи з 01.05. 2015 року, від держави він отримав право на субсидію, про що повідомив керівництво ЖКП «Галицьке». Тобто, на даний час, понад чотирьох років, ним регулярно здійснюється соціальний платіж, а відділ субсидій проводить належні платежі на рахунок ЖКП «Галицьке», а заборгованість, яка рахувалася станом на 01 травня 2015 року у сумі 4 500,28 грн - на даний час отримала статус безнадійної дебіторської заборгованості і підлягає списанню. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав обґрунтування підстав звернення до суду у межах доводів позовної заяви. Просив позов задовольнити. Представник відповідача ЖКП «Галицьке» ОСОБА_3 подав до суду письмовий відзив згідно якого просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Заперечення позову обґрунтували наступними доводами. Особовий рахунок відкритий на імFя ОСОБА_1, за яким обліковується заборгованість за утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. Те, що ОСОБА_1 є власником квартири 16, що по вул. С. Бандери 36А, ОСОБА_1 не заперечується. ЖКП «Галицьке» надає послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і багатоквартирному будинку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. С. Бандери, 36-А.

Позивач вказує на те, що Підприємство діяло та діє не правомірно виставляючи борг попереднього власника - матері позивача ОСОБА_4 , проте, не погоджується з таким твердженням, адже особовий рахунок F 28180 що закріплений за адресою: м, Рівне, АДРЕСА_2, був зареєстрований за гр. ОСОБА_4 Проте, в наслідок її смерті, квартира, що зареєстрована за даною адресою, перейшла у власність її сина, ОСОБА_1, про що він зазначав у своїх листах з проханням перевести особовий рахунок.

У відповідності до ст. 1220 ЦК України; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що до складу спадщини сходять усі права і обовFязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок смерті. Отже, прийнявши у спадкування квартиру спадкодавця, позивач прийняв у спадкування і обов'язки ОСОБА_4, зокрема й борг за комунальні послуги.

Твердження позивача про те, що «пройшла позовна давність, і Підприємство не має права виставляти заборгованість за попередні роки» вважають також невірним, оскільки згідно із ч.1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобовFязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовFязана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовFязку, що житлово-комунальне підприємство «Галицьке» шляхом направлення вимог про оплату заборгованості, наклейки на під'їздах оголошень і виконувало своє право, що не суперечить нормам Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом субFєктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 і і,к України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина другастатті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Таким чином, діюче законодавство України не передбачає можливість списання заборгованості, позовна давність за якою сплила, окрім як за бажанням самого кредитора.

Разом з тим. відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року (з наступними змінами та

доповненнями) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства: обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способ) реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технолої ії обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників па підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документооборот) і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Оскільки особовий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1, є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача, то списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум с правом кредитора, тобто відповідача.

3 аналізу зазначених вище правових норм випливає, що чиним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальп і послуги безнадійним та не визначено механізму його списання.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 підтримав відзив у межах його доводів, просив відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача до відзиву також долучено особовий рахунок F 28180 на імFя ОСОБА_1 З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити його позов. В судовому засіданні клопотання позивача про виклик та допит свідка, головного бухгалтера ЖКП «Галицьке» було задоволено, проте з невідомих суду причин свідок до суду не зFявилася. Позивач у судовому засіданні відмовився від допиту свідка. За клопотанням позивача оглянуто справу за заявою ЖКП "Галицьке" до ОСОБА_4про видачу судового наказу (Справа F 2н-5515/11). Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що ОСОБА_1 у звFязку зі смертю ОСОБА_4В.( матері позивача, яка померла 24. 11. 2013 року, неодноразово звертався до керівництва ЖКП «Галицьке», з проханням: «Привести особистий рахунок F 2180 за адресою : м. Рівне, вул. Степана Бандери, 36-А/16, відповідно до чинного Законодавства, а саме, відповідно до вимог: ст. ст. 257, 608, 1219 ЦК України; ст. ст. 16, 19, 20, 29 Закону України FПро житлово-комунальні послугиF; ст. ст. 37, 49, Закон України FПро виконавче провадженняF та п. 14.1.11 а, б ст. 14 Податкового Кодексу України» , а також з пропозицією заключити з ним договір про надання послуг, як з новою фізичною особою. Встановлено, що особовий рахунок на квартиру за адресою м.Рівне, вул. С.Бандери, 36-А.кв. 16 оформлений на імFя ОСОБА_1 , що підтверджується оглянутими судом квитанціями щодо оплати послуг на утримання будинку та прибудинкової території, та особовим рахунком. Починаючи з 01.05. 2015 року, ОСОБА_1 отримав право на субсидію, про що повідомив керівництво ЖКП «Галицьке» листом від 10.07.2015 року. З оглянутих письмових доказів наданих позивачем вбачається, що він є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 1379,42 грн. З оглянутої в судовому засіданні цивільної справи F 2-н-5515/11 р. вбачається, що згідно судового наказу від 02.11.2011 року , який набрав законної сили 05.12.2011 року, стягнуто з ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) на користь Житлово-комунального підприємства «Галицьке» (м.Рівне, вул.Відінська. 40 а) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 3165,84 грн. станом на 01.10.2011р.. Підставою для звернення позивача до суду стало те, що на його думку відповідачем ЖКП «Галицьке» неправомірно без його згоди та складення договору перевело його особовий рахунок з боргами за комунальні послуги за 15 років, які йому не належать . Згідно статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України. Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, повFязаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звFязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість субFєктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у звFязку з їх ліквідацією. Судом не встановлено доказів звернення відповідача з позовом до позивача про стягнення заборгованості за період після листопада 2013р. (після смерті поперднього основного квартиронаймача), надання послуг ОСОБА_1 відповідач не припиняв, а позивач ОСОБА_1 в свою чергу частково вносить плату за надані послуги, що підтверджується оглянутою випискою з особового рахунку 28180. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про списання з відкритого на його імFя у ЖКП «Галицьке» особового рахунку F28180 безнадійної дебіторської заборгованості з оплати комунальних послуг не підлягають задоволенню з тих підстав, що це не відноситься до повноважень суду, а є прямою компетенцією керівника ЖКП "Галицьке". Разом з тим, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4, померлої 24.11.2013р., мав місце судовий наказ про стягнення з неї боргу за надані комунальні послуги станом на 01.10.2011р. у сумі 3165,84 грн., яке було звернуте до виконання. Отже сума у розмірі 3165,84 грн., яка рахується за ОСОБА_1 є сумнівним боргом ОСОБА_1 перед ЖКП "Галицьке", на якого лише після смерті ОСОБА_4 переоформлено особовий рахунок по квартирі F АДРЕСА_4. Борг стягнутий за судовим рішенням, відтак повторно не може бути стягнутий за рішенням суду, а лише в порядку виконання судового рішення може бути замінено боржника за ухвалою суду в порядку ст. 442 ЦПК, проте судом не встановлено звернення до суду з відповідним клопотанням ЖКП "Галицьке", як стягувачем або державним виконавцем у період часу з листопада 2013р. по даний час, при цьому судом встановлено, що факт смерті ОСОБА_4 у листопаді 2013р. був відомий ЖКП "Галицьке", оскільки начальник ЖКП "Галицьке" отримав відповідний лист ОСОБА_1 18.08.2014р. за вх.F 591 з приводу підстав переведення на нього особистого рахунку. ( а.с.6) Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч.2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Таким чином, враховуючи достовірно встановні судом докази, з врахуванням положень п.п.14.1 п.14 ст. 14 Податкового Кодексу України, та з метою захисту прав позивача, суд прийшов до висновку, що слід зобовFязати Житлово-комунальне підприємство "Галицьке" привести у відповідність особистий рахунок F28180 по кв. 16 за адресою м.Рівне, вул. Ст.Бандери, 36-А , щодо оплати по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території основним квартиронаймачем ОСОБА_1. Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 300,00 грн. F сплаченого позивачем судового збору, що підтверджується квитанцією F 8 від 15.08.2018 року та на користь держави 404,80 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд F

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про зобов"язання вчинити дію, задовольнити частково.

Зобов"язати Житлово-комунальне підприємство "Галицьке" привести у відповідність особистий рахунок F28180 по кв. 16 за адресою м.Рівне, вул. Ст.Бандери, 36-А , щодо оплати по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території основним квартиронаймачем ОСОБА_1.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Галицьке" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 300 (триста ) грн. 00 коп.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Галицьке" судовий збір в сумі 404 (чотириста чотири) грн. 80 коп. в прибуток державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, проживає: 33014 АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Житлово-комунальне підприємство " Галицьке", місцезнаходження: 33018 м.Рівне, вул. Відінська, 40-А, КОД ЄДРПОУ 31479188.

Повний текст рішення 13.05.2019 року

Суддя: О.В.Панас