Справа F 539/4197/18
Провадження F 2/539/160/2019
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Гудкова С.В.
з участю секретаря - Яценко Л.І., Шрейтер С.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свій позов мотивувала тим, що 22.10.2013р. вона з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклала договір фінансового лізингу за № К300А+28530771. За даним договором Лізингодавець (Банк) передав Лізингоодержувачу (позивачу) в лізинг автомобіль HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить AT КБ «Приватбанку».
Достроково сплативши АТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» 134 300 грн. ОСОБА_1 повністю виконала зобов’язання по погашенню авто за вказаним договором лізингу, відповідно, отримала право оформлення права власності на вказаний автомобіль шляхом зняття транспортного засобу з обліку з власника на своє ім’я.
Для здійснення цих заходів позивачу довіреною особою АТ КБ «ПРИВАТЕАНК» ОСОБА_4 було надіслано довіреність від 13.07.2018 р. на здійснення від імені АТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» дій по оформленню в Територіальних сервісних центрах МВС зняття з обліку вказаного автомобіля та видано комплект документів необхідних для зняття транспортного засобу з обліку в Територіальних сервісних центрах МВС України.
Проте, зняти автомобіль з обліку позивач не має можливості через неправомірну поведінку відповідача, ОСОБА_3, який незаконно заволодів автомобілем і продовжує його протиправно утримувати.
Під час оформлення договору фінансового лізингу позивач проживала в м. Києві, у кінці листопада 2013 року разом з дітьми переїхала проживати до батьків в м. Лубни, де проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Так як позивач не мала гаража для зберігання автомобіля, тимчасово зберігала його в приватному господарстві брата ОСОБА_3 за адресою м. Лубни, вул. Драгоманова, 25, мала до нього доступ в будь-який час. Однак, влітку 2018 р. коли отримала право на зняття автомобіля з обліку і звернулася до відповідача, то він в категоричній формі без будь-яких пояснень не допустив ОСОБА_1 до автомобіля.
Позивач прохає суд: витребувати із незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 автомобіль HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і передати його позивачу ОСОБА_1. Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача понесені судові витрати.
01.03.2019р. відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, позивач ОСОБА_1 є його рідною сестрою, і автомобіль HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1 вона передала відповідачу ОСОБА_3 у володіння добровільно, ще в 2013 році після того як оформила на нього договір фінансового лізингу у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» . Не маючи власних коштів для оплати кредиту, перший внесок в банк за кредит в розмірі 25 000 гривень позивачка внесла за рахунок коштів , які вона взяла в борг у матері. Після першого внеску, не маючи коштів на оплату кредиту, ОСОБА_1 добровільно передала відповідачу автомобіль, технічний паспорт на нього та ключі на тих умовах, що він буде виплачувати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» її кредит на автомобіль, а після того, як ОСОБА_3 виплатить кредит повністю, ОСОБА_1 обіцяла поставити автомобіль на облік на його ім’я.
В період з листопада 2013 року по липень 2018 року позивач здійснив за рахунок власних коштів повну виплату кредиту ОСОБА_1 , весь час він безперешкодно їздив на автомобілі, який добровільно передала позивачка, всі поліси страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за цей період оформлялись на нього.
Після виконання відповідачем зобов’язань по погашенню авто за договором лізингу, позивачка отримала з банку документи підтверджуючі повну оплату по кредиту, відмовилась виконувати свої зобов’язання поставити автомобіль на облік на ім’я відповідача, як обіцяла раніше.
В даний час автомобіль знаходиться на території подвір’я відповідача за адресою: м. Лубни, вул. Драгоманова, 25, позивачка про це знає і має безперешкодний доступ до нього, ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідач добровільно віддав ОСОБА_1
Крім того, вимоги позивача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого, незаконного володіння є передчасними, оскільки, відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила лише власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію якого позивачем додано до позовної заяви, власником автомобіля HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1 є АТ КБ «Приватбанк». На даний час ОСОБА_1 не є власником автомобіля.
На підставі вищевказаних обставин справи, враховуючи норми чинного законодавства України, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню і наполягає на відмові в задоволені позову.
11.03.2019 позивач надала суду відповідь на відзив, зазначивши , що наведені відповідачем обставини є надуманими, неправдивими, не підтверджені відповідними доказами.
Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 не було укладено жодного договору з приводу сплати останнім коштів за позивача по договору фінансового лізингу, також не було ніяких домовленостей . Переїхавши на проживання в м. Лубни в кінці листопада 2013р., позивач не мала де зберігати автомобіль, тому тимчасово зберігала його в приватному господарстві брата ОСОБА_3 в м. Лубни, вул. Драгоманова, 25., мала до нього доступ в будь-який час. Однак, влітку 2018 р. коли отримала право на зняття автомобіля з обліку і звернулася до відповідача, то він в категоричній формі без будь-яких пояснень не допустив ОСОБА_1 до нього.
Крім того, поставити автомобіль на облік в органах МРЕВ на ім’я відповідача позивач не змогла б ніяким чином, так як договір фінансового лізингу було укладено на її ім’я..
Що ж стосується коштів в сумі 25000 грн., нібито отриманих в борг у матері для внесення першого платежу по договору лізингу, то я цих коштів позивач насправді не отримувала, а написала розписку в той час коли була доведена до відчаю у складних життєвих обставинах. Позивачем перший внесок в сумі близько 30000 грн. внесено 20 жовтня 2013 р., а розписка написана 23 листопада 2013 р., тобто через місяць після сплати коштів.
Відповідач стверджує, що за період з листопада 2013 р. по липень 2018 р. він сплатив за рахунок власних коштів повну виплату кредиту позивача на загальну суму 210 000 грн. однак доказів не надав. Кілька разів, позивач, через поважні причини, з яких самостійно не могла внести кошти, просила відповідача, як брата внести кошти в терміналі банку, в рахунок виконання зобов’язань за договором лізингу, але, це були її власні кошти.
Неправдивими є і твердження відповідача, що ключі від автомобіля і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу він добровільно віддав . У своєму письмовому поясненні працівникам поліції від 16.08.2018 р. ОСОБА_3 не згадує, про те, що віддав, чи має намір віддати ключі і свідоцтво про право власності на автомобіль.
Позов позивача ґрунтується на ст. 400 ЦК України, відповідно до якої недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали на його задоволенні наполягають.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечують з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з'явився без поважних причин, про час, місце розгляду справи був повідомлений завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні поштові повідомлення .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст.89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши учасників процесу, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що 22.10.2013р. між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений договір фінансового лізингу за № К300А+28530771. За даним договором Лізингодавець (Банк) передав Лізингоодержувачу (позивачу) в лізинг автомобіль HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить AT КБ «ПРИВАТБАНК»
Відповідно до п. 2.8.4.4.4. та п. 2.8.4.4.5 публічного договору про надання фінансового лізингу від 22.10.2013р. за № К300А+28530771, погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до ст. 1.1.4 заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, графіку та умов цього договору, лізингоодержувач сплачує у період сплати, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт... Для погашення заборгованості лізингодавець відкриває лізингоодержувачу транзитний рахунок. Лізингоодержувавч здійснює погашення заборгованості шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь лізингоодержувача.
Позивач ОСОБА_1 в рахунок виконання зобов’язань по договору лізингу, погашала заборгованість шляхом сплати щомісячних платежів, що підтверджується банківською випискою по сплаті коштів по договору лізингу № К300А+28530771 від 22.10.2013р., виданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 19.03.2019р.
Достроково сплативши АТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» заборгованість ОСОБА_1 повністю виконала зобов’язання по погашенню авто за вказаним договором лізингу, отримала право оформлення реєстрації на своє ім’я на вказаний автомобіль, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 13.07.2018р.
Відповідно до п. 2.8.4.11.2 договору про надання фінансового лізингу № К300А+28530771 від 22.10.2013р. до ОСОБА_1 перейшло право власності на предмет лізингу з моменту підписання та скріплення печатками акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, тобто, з 13.07.2018р.
Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, положення статті 34 ЗУ «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, не пов'язують момент реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього.
Таким чином, ОСОБА_1 з 13.07.2018р. є власником спірного автомобіля HYUNDAI ACCENT і відповідно має право на витребування його з чужого незаконного володіння.
Вказане право закріплене в ст. 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Для переоформлення реєстрації автомобіля в сервісному центрі МВС, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_1 відповідний пакет документів та довіреність на її ім’я на здійснення від імені АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дій по переоформленню.
Проте, переоформити реєстрацію автомобіля на своє ім’я позивач не має можливості через неправомірну поведінку відповідача, ОСОБА_3, який незаконно заволодів автомобілем, вказуючи на те, що він по усній домовленості з позивачем ОСОБА_1, замість неї, за власні кошти погасив заборгованість по договору лізингу, а остання мала оформити автомобіль в сервісному центрі МВС на його ім’я, але ОСОБА_1 умови усної домовленості не виконала. Однак, ОСОБА_3 жодного доказу з приводу того, що саме він сплачував власні кошти в рахунок виконання зобов’язань по договору лізингу № К300А+28530771 від 22.10.2013р, не надав, підтвердження того, що між сторонами були якісь домовленості з приводу переоформлення автомобіля на ім’я відповідача відсутні.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сама позивач, ОСОБА_1 категорично заперечує про існування будь –яких домовленостей з ОСОБА_3, та в підтвердження того, що особисто виконувала зобов’язання по погашенню авто, надала банківську виписку по сплаті коштів по договору лізингу № К300А+28530771 від 22.10.2013р., виданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 19.03.2019р.
Однак, ОСОБА_1 не заперечує, той факт, що кілька разів просила ОСОБА_3 внести кошти від її імені і на її банківський рахунок, в рахунок виконання зобов’язань по договору лізингу, але кошти вона надавала власні.
До показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вказували на те, що дійсно у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була усна домовленість, з приводу того, що ОСОБА_3 за власні кошти виконує зобов’язання по погашенню авто, та після повного погашення заборгованості, ОСОБА_1 переоформляє автомобіль на ім’я ОСОБА_3П, та те що останній дійсно за свої власні кошти повністю погасив заборгованість по договору, суд відноситься критично, оскільки жоден свідок не підтвердив факт сплати відповідачем власних коштів за договором лізингу укладеного ОСОБА_1, не вказав суми та кількість таких внесків, при цьому відсутні будь – які документальні підтвердження такої домовленості між відповідачем та ОСОБА_1, не надані жодні платіжні документи на підтвердження здійснення платежів від імені ОСОБА_3 в рахунок виконання зобов’язань по договору лізингу укладеному ОСОБА_1
Надана відповідачем розписка про те, що ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_9 25000грн., взагалі не стосується правовідносин, що виникли за договором лізингу , не містить даних, щодо цільового призначення позичених коштів, а також ОСОБА_3 не є стороною договору позики посвідченого розпискою, а тому суд відхиляє вказаний доказ.
Надана відповідачем копія аркуша паперу з записами про суму внеску в розмірі 25000грн та порядок повернення коштів, носить незрозумілий характер, оскільки ніким не підписана, не містить жодних домовленостей, не дає змогу встановити яких подій вона стосується.
Надані відповідачем поліси обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не підтверджують права власності відповідача на спірний автомобіль та законність його утримання у себе в супереч волі власника ОСОБА_1
За таких обставин, відповідач не довів, що він є добросовісним володільцем автомобіля HYUNDAI ACCENT.
Відповідно ст. 400ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу. Дані витрати слід стягнути з відповідачки на користь позивача на підставі ст.141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.15,16, 334, 397,387, 398, 400 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ЗУ «Про дорожній рух», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.
Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 автомобіль HYUNDAI ACCENT VIN Z94CT41CADR216889, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передати його ОСОБА_1, як власнику.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1695 гривень 40 копійок судового збору та 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
-позивач ОСОБА_1, 26.01.1984року народження, РНОКПП - НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1;
- відповідач ОСОБА_3, 05.10.1985р.н., РНОКПП - НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;
- третя особа акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299, юридична адреса : 01001, м.Київ вул.Грушевського,1Д, адреса для листування:49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30.
Текст повного судового рішення виготовлено 15.05.2019 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_10
Судове рішення № 81743378, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 13.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 539/4197/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: