Ухвала суду № 81742185, 15.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа F 520/10796/18

Провадження F 1-кп/520/462/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Галій С.П.,

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Сакала С.В.

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження F12018161480001681 від 26.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В с т а н о в и в :

В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор мотивує клопотання тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, офіційно не працював, проживав в м.Одесі без місця реєстрації, не одружений, не має міцних соціальних звFязків та знаходячись на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор вважає, що існують ризики, передбачені ст.177ч.1 КПК України, які у теперішній час не зменшились та виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_3

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, офіційно не працював, проживав в м.Одесі без місця реєстрації, не одружений, не має міцних соціальних звFязків та знаходячись на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор вважає, що існують ризики, передбачені ст.177ч.1 КПК України, які у теперішній час не зменшились та виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор вважає, що немає підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_1 не заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Дослідивши заявлені клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим, тому таке клопотання підлягає задоволенню судом.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у скоєнні тяжкого злочину відповідно до ст.12 КК України, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, враховуючи, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, які довів прокурор, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченогозапобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у скоєнні тяжкого злочину відповідно до ст.12 КК України, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, враховуючи, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, які довів прокурор, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченогозапобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд приходить до висновку, що необхідно обрати відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд -

У х в а л и в :

Обвинуваченому ОСОБА_3 та захиснику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт F відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, тобто до 14.07.2019 року.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4, 21.09.1991 року запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, тобто до 14.07.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Галій С. П.