Ухвала суду № 81741374, 14.05.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа F 477/3405/13-к

Провадження F 1-кп/488/25/19 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року

Корабельний районний суд м.Миколаєва

у складі:

головуючого судді

суддів

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

секретаря судового засідання

ОСОБА_4,

за участю сторін судового провадження:

прокурора

ОСОБА_5,

обвинувачених

захисників

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

розглянувши, під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,7,12 ч. 2 ст. 115 КК України,ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та клопотання захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження на 60 діб строків тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою. Вказав, що ризик передбачений ч.1 ст.177 КПК України, встановлений слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та його продовженні судом у ході судового розгляду кримінального провадження, не зменшився та не відпав. Крім того, прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу шляхом продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обовFязків.

Захисник ОСОБА_10 та його підзахисний ОСОБА_7 вважали, що заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки є не обґрунтованим. Прокурором не надано жодного доказу на підтвердження існування зазначеного ризику. Вказали, що ОСОБА_7 утримується під вартою тривалий час, сторона обвинувачення не ознайомлює його з матеріалами справи, що порушує розумні строки розгляду кримінального провадження. Просили, враховуючи вказані обставини, та те, що обвинувачений раніше не судимий, має міцні соціальні звFязки, змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_9, зазначивши, що клопотання щодо продовження строків тримання під вантою не підлягає задоволенню, наголошувала на тому, що ризик названий прокурором не існує. ОСОБА_6 має хронічні захворювання, які загострились за тривалий час утримання його в умовах слідчого ізолятору. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, родину та трьох неповнолітніх дітей, які перебувають у скрутному матеріальному становищі. Сенсу переховуватись від суду у нього не має. Мотивуючи переліченим, захисник звернувся із клопотанням про зміну ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.

Захисник ОСОБА_11 щодо клопотання заявленого стосовно її підзахисного, вважала, що воно не підлягає задоволенню, оскільки підстав для його задоволення немає.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Відповідно до ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовFязків, а також запобігати спробам, крім іншого: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пFять років.

Строк тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вартою спливає 19.05.2019 року, останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до пFятнадцяти років або довічного позбавлення волі, обвинувачені на час затримання офіційно не були працевлаштовані.

На думку суду, у сукупності тяжкість інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, та відомості, що характеризують особу обвинувачених, незважаючи на наявність у них постійного місця проживання, відсутності судимостей, наявності на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, а також хронічних захворювань, і частково відшкодованої матеріальної шкоди, свідчить про те, що ризик, врахований судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою F переховування від суду, продовжує існувати, а тому,в разі спливу строку тримання їх під вартою чи застосування до них менш суворого запобіжного заходу ніж раніше обраного судом, вони зможуть вчинити спробу переховуватися від суду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинувачених міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Щодо доводів обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисників, то вони не можуть, на переконання суду, свідчити про відсутність ризику здійснення останніми вищевказаних дій у випадку застосування до них іншого, більш мFякого запобіжного заходу, тому клопотання останніх про зміну запобіжного заходу не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд находить доцільним продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вартою, задовольнивши клопотання прокурора.

Щодо клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд виходить з наступного.

Як визначає ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовFязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовFязків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 цього Кодексу.

При цьому, як слідує з аналізу та логічного тлумачення змісту ч.1 ст.179, ч.1 ст.180, ч.6 ст.181, ч.1, ч.3 ст.182, ст.183, ч.6 ст.194, ст.199 КПК України, застава F це єдиний запобіжний захід, продовження дії якого не передбачено процесуальним законом.

Застава вноситься один раз та продовжує дію до того часу, поки судом не буде прийняте рішення щодо долі заставних коштів.

При цьому, згідно з ч.3 ст.182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому розFяснюються його обовFязки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю F у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обовFязки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обовFязків.

І лише, як встановлено у ч.10 ст.182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу.

Відтак, суд приходить до переконання, що обовFязки, покладені на обвинуваченого в разі внесення застави, зберігають свою дію впродовж всього строку дії цього запобіжного заходу, а тому продовжувати їх кожні два місяці на відміну від інших запобіжних заходів, не повFязаних із позбавленням волі, немає необхідності.

За такого у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 182, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 ОСОБА_13 ОСОБА_14.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою до 12.07.2019 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, під вартою до 12.07.2019 року (включно).

В задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу шляхом продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити.

У клопотанні обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисників про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам судового провадження, та для виконання начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Кутурланова

суддя Г.М.Лазарева

суддя О.І. Непша