Вирок № 81739647, 11.05.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження F 1-кп/428/327/2019

Справа № 428/5193/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Гринченка Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за F 12019130370000394 від 09.03.19 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не маючого, пенсіонера, маючого середню технічну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/38-39, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2019 року приблизно о 14 годині 40 хвилин до колл-центру ГУНП в Луганській області (лінії «102») надійшло анонімне повідомлення про порушення правил дорожнього руху, а саме про те, що водій автомобілю «Daewoo Lanos», у кузові червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного спFяніння їздить біля магазину «Сільпо» в місті Сєвєродонецьку. Орієнтування з інформацією про даний виклик направлено на службові планшети екіпажів Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП), які здійснювали патрулювання у місті Сєвєродонецьку.

Співробітники батальйону тактично-оперативного реагування УПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відпрацьовуючи отриману на службовий планшет інформацію про порушення правил дорожнього руху, перебуваючи у дворовій території біля будинку F 42-А по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька, помітили автомобіль зазначений у орієнтуванні.

Керуючись ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зупинили автомобіль «Daweoo Lanos» у кузові червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався вздовж будинку F 42-А по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька, та підійшли до водія.

Працівником патрульної поліції ОСОБА_4 розFяснено водію про ведення відеофіксації та запропоновано надати документи для перевірки. Відповідно до вимог п. 2.4 правил дорожнього руху працівниками поліції перевірено наявність у водія документів, а саме: посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обовFязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В ході проведення перевірки документів встановлено, що водієм є громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, 74/38-39.

В ході перевірки документів, поліцейський підрозділу УПП ОСОБА_4 звернув увагу на те, що у ОСОБА_2 наявні ознаки алкогольного спFяніння (характерний запах із порожнини рота, тремтіння рук, невиразне загальмоване мовлення), через що ОСОБА_4, згідно наказу F 1452/735 «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижує реакції і увагу», запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою алкотестера «Драгер», або проїхати до найближчого медичного закладу для проведення медичного огляду на предмет виявлення ознак алкогольного сп'яніння.

В цей час, на місці події прибув екіпаж УПП «Цейлон 140» у складі поліцейського взводу F 1 роти F 1 батальйону УПП ОСОБА_5, командира взводу F 2 роти F 1 УПП ОСОБА_6, та екіпаж УПП «Цейлон 152» у складі поліцейського взводу F2 роти F 1 УПП Абакумова ВFячеслава Вікторовича та заступника командира роти F 1 батальйону УПП ОСОБА_7.

На пропозицію працівників УПП пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 відмовився. Далі, поліцейським ОСОБА_5 повідомлено ОСОБА_2 про те, що відносно нього буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. (керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння).

ОСОБА_2 звертаючись до працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно F небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував неправомірну вигоду у розмірі пFяти тисяч гривень за нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після чого, заступник командира роти F 1 батальйону УПП ОСОБА_7 усвідомлюючи, що повідомлення ОСОБА_2 очевидно свідчить про висловлення наміру та готовність надати неправомірну вигоду, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_2 викликав слідчо F оперативну групу для фіксації факту вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

26.04.2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов'язується: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред'явленної підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в розмірі пFятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розFяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Гринченко Д.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України F як пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом зFясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 квітня 2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України помFякшує покарання обвинуваченого F щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 квітня 2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за F 12019130370000394 від 09.03.19 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 500 (пFятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч пFятсот) гривень. (Отримувач: УК у м. Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: оптичний носій (диск формату DVD-R ) « Verbatim» 4/7 GB з відеозаписом з камер нагрудного реєстратора співробітників УПП в Луганській області, долучений до матеріалів кримінального провадження F зберігати в матеріалах провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова