Вирок № 81739153, 10.05.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

справа F 415/2442/19

провадження F 1-кп/415/582/19

ВИРОК

Іменем України

10 травня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 27.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань12019130240000393,

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Курпоса В.А.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, -

У С Т А Н О В И В

26 лютого 2019 року приблизно о 17.00 годині, обвинувачений ОСОБА_1, прямуючи по вулиці Костянтинівській міста Лисичанська, біля будинку F 19, розташованому на вказаній вулиці, на дорозі, знайшов паперовий згорток з речовиною рослинного походження, який розгорнув і переконавшись, що ця речовина є наркотичним засобом, який він, керуючись раптово виниклим умислом на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, поклав у кишеню куртки, тим самим незаконно придбавши його та незаконно зберігав при собі.

У цей же день, 26 лютого 2019 року, обвинувачений ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та в період часу з 18 години 10 хвилин до 18 години 40 хвилин у ході огляду місця події, проведеного в районі будинку F 1 по вулиці Костянтинівській міста Лисичанська, працівниками поліції у обвинуваченого ОСОБА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб, який згідно висновку експерта F 19/113/8-2/211 е від 14 березня 2019 року, є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 5,69 грама, який він незаконно придбав та зберігав при зазначених обставинах.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними протиправними діями, вчинив придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України.

21.03.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за F 12019130240000393 від 27.02.2019, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобовFязався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, розFяснивши та зFясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі обFєктивно зFясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Вищевказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд зFясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 21 березня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Угоду від 21 березня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 F затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обовFязки:

- періодично зFявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів F 19/113/8-2/211е від 14.03.2019, у розмірі 858 (вісімсот пFятдесят вісім) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ F 37800278, банк F Казначейство України (ЕАП), МФО F 899998, рахунок F 31112115012051, код класифікації доходів бюджету F 24060300).

Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 19 березня 2019 року - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 5,49 г, який знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області F знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко