Ухвала суду № 81738964, 14.05.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3544/19

1-кс/405/1940/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши клопотання слідчого в ОВС УСБУ в Кіровоградської області Ткаченка Т.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201600000000250 від 29.06.2016 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на виявлене та вилучене 12.05.2019 під час особистого обшуку в ході затримання підозрюваного у кримінальному провадженні №22016000000000250 від 29.06.2016, громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, належне останньому майно, а саме: мобільний телефоний пристрій типу смартфон, марки "ZTE" та пластикову Sim-картку оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з номером: НОМЕР_1.

На обгрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000250 від 29.06.2016.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює прокуратура Кіровоградської області.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що в жовтні 2015 року ОСОБА_1, представляючи інтереси стягувача ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні № 48698564, яке знаходилось на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області по стягненню з громадянки України ОСОБА_4. на користь громадянина України ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2 654 853,88 грн., з метою забезпечення її стягнення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин підробив офіційний документ - лист від імені директора ТОВ «Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств «СТЕП» ОСОБА_4, адресований державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, датований 09.10.2015, який відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року надавав право державному виконавцю звернути стягнення на майно божника, що перебуває в інших осіб.

Так, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, маючи на меті забезпечення стягнення заборгованості з ОСОБА_4., вніс до вказаного листа завідомо неправдиві відомості про перебування майна боржника - ОСОБА_4., а саме: насіння соняшника в кількості 400 тонн та зерна кукурудзи в кількості 200 тонн у складських приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, підробив підпис ОСОБА_4 та проставив на ньому відбиток підробленої печатки ТОВ «Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств «СТЕП», який містив недостовірні дані щодо назви вказаного підприємства та його коду ЄДРПОУ.

В подальшому, з метою забезпечення стягнення заборгованості з ОСОБА_4., вказаний підроблений документ ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин передав до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, за адресою: м. Кропивницький (колишня назва Кіровоград), вул. Дворцова, 6/7.

Згідно з висновком експерта № 65/1 від 18.03.2016, підпис від імені директора ТОВ «Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств «СТЕП» ОСОБА_4 у листі від 09.10.2015 вх. № 3106/03/23 адресованому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, щодо зберігання у складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 майна ОСОБА_4., виконаний ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у підробленні офіційного документа, який видається особою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою використання його підроблювачем та іншими особами, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою свого особистого збагачення, а також збагачення інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в жовтні 2015 року вчинив планомірні умисні дії та шляхом обману та зловживання довірою службових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області заволодів майном Приватного підприємства «Агрохім» (код ЄДРПОУ 23694198, м. Кропивницький, вул. Комарова, 74) (далі - ПП «Агрохім») в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, у вересні 2015 року ОСОБА_1 познайомився зі службовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, які проводили виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 48698564 про стягнення з ОСОБА_4. заборгованості в сумі 2 654 853,88 грн. на користь ОСОБА_2 та сформував до себе початкову довіру останніх.

В подальшому, ОСОБА_2 видав на ім'я ОСОБА_1 довіреність, яка 01.10.2015 була посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О.

Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_1 набув повноважень представника ОСОБА_2 в органах державної виконавчої служби з питань, пов'язаних з виконанням судових та інших рішень, а також у будь-яких інших органах.

12.10.2015 ОСОБА_1, виступаючи представником стягувача ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні № 48698564, звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з письмовою заявою здійснити опис та арешт майна боржника - ОСОБА_4., а саме насіння соняшника та зерна кукурудзи, яке нібито знаходилось в складських приміщеннях, за адресою: АДРЕСА_1, передати вказане майно йому на відповідальне зберігання, запевнивши, що для цього він має всі необхідні технічні, фінансові та матеріальній можливості.

Таким чином, своїми діями та вчинками ОСОБА_1 збільшив довіру до себе службових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

12.10.2015, близько 08 год. 00 хв., державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прибув до складських приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1, де без будь-яких законних підстав, у зведеному виконавчому провадженні № 48698564, здійснив опис та арешт 400 тонн насіння соняшника та 200 тонн зерна кукурудзи, які не належать боржнику ОСОБА_4., а належать ПП «Агрохім».

При цьому, державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, перебуваючи у стані стійкої довіри до ОСОБА_1, передав зазначене майно ПП «Агрохім» на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_2 ? ОСОБА_1

Останній зобов'язався зберігати вказане майно у складських приміщеннях за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, буд. 19, на підставі договору складського зберігання зерна № 24/09-15 від 24.09.2015, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ІШТАР-АГРО» (м. Кропивницький, пров. Фортечний, б. 19, кв. 73), (далі - ПП «ІШТАР-АГРО»).

Після цього, ОСОБА_1 використовуючи очевидну довіру службових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на те, щоб шляхом обману та зловживаючи довірою вказаних службових осіб поступово, планомірно, під виглядом виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 48698564, заволодіти майном ПП «Агрохім», яке зберігалось за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 12.10.2015, ОСОБА_1, для реалізації спільного з іншими особами злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПП «Агрохім» на території складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, організував незаконне завантаження та вивезення насіння соняшника, яке належить ПП «Агрохім», без проведення його зважування та не маючи наміру його зберігання в складських приміщеннях ПП «ІШТАР-АГРО».

13.10.2015, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію спільного з іншими особами злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПП «Агрохім», забезпечив прибуття вантажних транспортних засобів до складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та організував незаконне завантаження та вивезення насіння соняшника та зерна кукурудзи, які належать ПП «Агрохім», без проведення їх зважування та не маючи наміру їх зберігання в ПП «ІШТАР-АГРО».

17.10.2015, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію спільного з іншими особами злочинного умислу направленого на заволодіння майном ПП «Агрохім», забезпечив прибуття вантажних транспортних засобів до складських приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та організував незаконне завантаження та вивезення зерна кукурудзи, яке належить ПП «Агрохім» без проведення його зважування та не маючи наміру його зберігання в складських приміщеннях ПП «ІШТАР-АГРО».

В результаті вказаних злочинних дій, ОСОБА_1 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, протягом 12-17 жовтня 2015 року вивезли 521 тонну насіння соняшника та 308,640 тонн зерна кукурудзи 3 класу для кормових потреб, на загальну суму 5 265 652,00 грн., які належать ПП «Агрохім» та зберігались у складських приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, тим самим закінчили реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою службових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області майном ПП «Агрохім» в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні шляхом обману та зловживання довірою службових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, за попередньою змовою групою осіб, майном ПП «Агрохім» - 521 тонною насіння соняшника та 308,640 тоннами зерна кукурудзи 3 класу для кормових потреб на загальну суму 5 265 652,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

12.05.2019 о 09 год. 05 хв., відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, на підставі винесеної слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда Загребою А.В., у відповідності до положень ст.ст.176-199, 369-372 КПК України, ухвали від 13.03.2019 (справа №405/6234/18; 1-кс/405/1126/19), співробітниками УСБУ в Кіровоградській області громадянина України ОСОБА_1 було встановлено та затримано на території м. Чернігів де він переховувався від органів досудового слідства та суду.

В ході затримання було проведено особистий обшук громадянина України ОСОБА_1, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефоний пристрій типу смартфон, марки "ZTE", в якому знаходиться пластикова Sim-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з номером: НОМЕР_1. З пояснень наданих ОСОБА_1 під час затримання, вказаний мобільний телефонний пристрій та Sim-картка належать особисто йому.

Так, вилучені під час проведення особистого обшуку предмети мають суттєве значення для об'єктивного, повного і всебічного проведення досудового розслідування, встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України

Слідчий на розгляд клопотання не з»явився, звернувся з заявою про розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити.

Захисник на розгляд клопотання не з»явився, звернувся до слідчого судді з завою, про розгляд справи без його участі. При цьому заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки останнє подано за межами строку досудового розслідування, крім того мобільний телефон з сім-картою не підпадає під ознаки речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні досліджуються події вересня 2015 року, а відтак не можуть містити відомості, що встановлюються під час кримінального провадження. крім того, дані про вилучення мобільного телефону з сім-карткою зазначені тільки у протоколі про затримання від 12.05.2019 року, протокол особистого обшуку слідчим не складався.

Підозрюваний ОСОБА_1 на розгляд клопотання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.

Дослідивши надані стороною кримінального провадження матеріали клопотання слідчий судді прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1,4 ч. 2 ст. 167 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або ) зберегли його сліди; що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном,щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову,можливої конфіскації, тощо.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення,відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об»єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій.

Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 2201600000000250 від 29.06.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

12.05.2019 року в ході затримання було проведено особистий обшук громадянина України ОСОБА_1, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефоний пристрій типу смартфон, марки "ZTE", в якому знаходиться пластикова Sim-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з номером: НОМЕР_1, які належать ОСОБА_1

При цьому слідчий суддя відзначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

Разом з тим, слідчим вказаних вимог процесуального закону не дотримано та у клопотанні не зазначено, які саме відомості містять вилучені під час затримання ОСОБА_1 мобільний телефоний пристрій типу смартфон, марки "ZTE" та пластикову Sim-картку оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з номером: НОМЕР_1, які в подальшому можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а обмежився загальними фразами без надання відповідного обгрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

У зв»язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що слідчим не була доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а відтак у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 170- 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС УСБУ в Кіровоградської області Ткаченка Т.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201600000000250 від 29.06.2016 року про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда Андрій Віталійович Загреба