Рішення № 81736963, 14.05.2019, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/502/19

Провадження № 2/685/146/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №L01.981.75775 від 15.01.2016 року (далі кредитний договір) укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем, остання отримала кредит у розмірі 31016 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних від залишкової суми кредиту, та зобов’язалася погашати кредит та проценти у терміни та сумами, які передбачені у графіку, який зазначений у кредитному договорі. Відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 17.11.2016 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 34919,79 грн. 17.11.2016 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "Рантье" укладено договір факторингу №17/11-1, згідно з яким клієнт (первісний кредитор, Банк) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору), а фактор, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. 28 лютого 2017 року між ТОВ "Факторингова компанія "Рантье" та ТОВ "Фінансова компанія "СЕРЕТ", яке змінило найменування на ТОВ "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" (позивач), відповідно до чинного законодавства укладено договір факторингу №28/02-1 за умовами якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №L01.981.75775 від 15.01.2016, за яким відповідач являється боржником. Станом на 28 лютого 2017 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 34019,79 грн., у тому числі: 30811,24 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3208,55 грн – заборгованість за відсотками. Після відступлення права вимоги відповідачем здійснено виплат на загальну суму 2645 грн. Останній платіж відповідачем здійснено 22.11.2017 року. Таким чином, станом на 19.03.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 31374,79 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 30811,24 грн. та 563,55 грн. - відсотки та комісія. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, та судовий збір у розмірі 1921 грн.

Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з’явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно ст.128 ЦПК України, в суд не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотань не подав. Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.525,526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором було встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

В судовому засіданні встановлено, що 15.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №L01.981.75775 відповідно до якого, відповідач отримала кредит на поточні потреби в сумі 31016 грн., що підтверджується меморіальним ордером №L01.981.75775 від 15.01.2016. Відповідно до п.1.1 кредитного договору позичальник зобов’язався повернути кредит разом із процентами платежами і комісіями згідно з умовами договору. Кредит надано строком на 96 місяців (п.1.2 кредитного договору). Згідно зі п.1.3 та п.2.3 кредитного договору за користування кредитом відповідач зобов’язаний сплачувати відсотки у розмірі 14% річних від залишкової суми кредиту, які нараховуються 2 рази на місяць за методом «факт/факт». Відповідно до п.2.1 кредитного договору відповідач зобов’язаний погашати заборгованість відповідно до графіку щомісячних внесків (п.6 кредитного договору) згідно якого відповідач мав здійснити 96 щомісячних внесків включно до 15 дня/числа кожного місяця по 948,20 грн впродовж 96 місяців з дати укладання кредитного договору (строк кредитування – до 15.01.2024 року (п.5.2 кредитного договору). Відповідно до та п.4.2.3 кредитного договору у випадку порушення умов кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів.

17.11.2016 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "Рантье" укладено договір факторингу №17/11-1, згідно з яким клієнт (первісний кредитор, Банк) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору), який з 17.11.2016 року, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідно до витягу з додатку №2 до договору факторингу №17/11-1 від 17.11.2016 року боржником зазначена ОСОБА_1, договір № L01.981.75775 від 15.01.2016 р., заборгованість станом на 17.11.2016 становить 34919,79 грн., з яких основний борг 30811,24 грн., несплачені проценти та комісія 4108,55 грн. На виконання вимог п. 4.7. Договору факторингу ПАТ «Ідея Банк» надав дозвіл ТОВ «ФК «Рантье» на відчуження придбаних прав вимоги за договором факторингу(дозвіл від 06.02.2017 №12.4.2/12494).

28 лютого 2017 року між ТОВ "Факторингова компанія "Рантье" та ТОВ "Фінансова компанія "СЕРЕТ", яке змінило найменування на ТОВ "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" (позивач), відповідно до чинного законодавства укладено договір факторингу №28/02-1 за умовами якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №L01.981.75775 від 15.01.2016, за яким відповідач являється боржником. Відповідно до витягу з додатку №2 до договору факторингу №28/02-1 від 28.02.2017 року боржником зазначена ОСОБА_1, договір № L01.981.75775 від 15.01.2016 р., заборгованість станом на 28.02.2017 року становить 34919,79 грн., з яких основний борг - 30811,24 грн., несплачені проценти та комісія - 4108,55 грн.

Відповідача письмово повідомлено про відступлення права вимоги, а також про те, що кредитором за кредитним договором № L01.981.75775 від 15.01.2016 року є ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». Крім того, відповідачу було надіслано вимогу від 22.02.2019, відповідно до якої позивач вимагає терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов’язання за кредитним договором, а саме достроково повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі (зазначене підтверджується списком поштових відправлень, фіскальним чеком).

Відповідно до ст.ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт; клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності; фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України підставами заміни кредитора у зобов'язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач обов’язку по поверненню кредиту не виконує, згідно виписки по рахунку останній платіж відповідачем здійснено 22.11.2017 року, у зв’язку з чим станом на 19.03.2019 року заборгованість за кредитом становить 31374,79 грн., в тому числі: 30811,24 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 563,55 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсоткам.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 31374,79 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмірі 1921 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.525,526,530,611,1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, районний суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39691431) заборгованість за кредитним договором №L01.981.75775 від 15.01.2016 року в розмірі 31374,79 грн. (тридцять одна тисяча триста сімдесят чотири грн. 79 коп.), в тому числі: 30811,24 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 563,55 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсоткам та 1921 грн. судового збору.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Теофіпольського районного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий