Ухвала суду № 81736323, 14.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2913/19

У Х В А Л А

14 травня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б., розглянувши питання щодо самовідводу головуючого в справі судді Глинської Дарини Богданівни у цивільній справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради про примусове виконання обов’язку в натурі,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа № 466/2913/19 за позовом адвоката ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради про примусове виконання обов’язку в натурі.

Головуючий в справі суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. вважає за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 9 цієї статті передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

25 квітня 2019 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Глинської Д.Б. Дана заява обґрунтована тим, що у позивача ОСОБА_1 є сумніви в об’єктивності та неупередженості судді у вирішенні спору.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право сторін на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

За таких обставин, щоб не допустити в подальшому затягування розгляду справи та подання нових заяв про відвід судді, а також враховуючи недовіру позивача ОСОБА_1 до судді Глинської Д.Б., з метою недопущення тиску на правосуддя, виникнення будь-яких сумнівів з боку сторін в об'єктивності та неупередженості судді у вирішенні спору, запобіганню написання надуманих, необґрунтованих та безпідставних скарг, вбачається, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

задовольнити заяву про самовідвід головуючого в справі судді – Глинської Дарини Богданівни.

Передати цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради про примусове виконання обов’язку в натурі, для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

ОСОБА_2