Ухвала суду № 81733548, 14.05.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа F 186/1013/18

Провадження F 1-кп/0186/14/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Янжули С. А.

секретар - Лиман Н.П.

з участю прокурора - Мільченка Є.О.

захисника - адвоката ОСОБА_1

обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську, в режимі відеоконференцзв`язку, кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за F12018040380000253 від 19 травня 2018 року та F12018040380000016 від 15 січня 2018 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_2, 1985 року квітня місяця 26 дня народження, який народився у м.Авдіївка, Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого,маючого на утриманні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 03 березня 2004 року Авдіївським міським судом Донецької області по ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці;

- 31 липня 2007 року Авдіївським міським судом Донецької області по ч.2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;

- 25 травня 2012 року Авдіївським міським судом Донецької області по ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.75, п.3,4 ст.76 КК України до позбавлення волі на строк один рік, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік;

- 23 грудня 2013 року Авдіївським міським судом Донецької області по ч.2 ст.185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяці;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 та ч.3 ст.185 КК України,

та

ОСОБА_3, 1987 року серпня місяця 22 дня народження, яка народилася у с.Долгівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженої, непрацюючої, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_7, на обліку в лікарів психіатра та нарколога неперебуваючої,

раніше судимої:

- 25 травня 2017 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по ч.1 ст.185, ст.75, ст.76 КК України до позбавлення волі на строк один рік, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком один рік;

- 12 лютого 2018 року Першотравенським міським судом по ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк один рік один місяць,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2019 року прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3

Вимоги клопотання мотивовані тим, що 19 травня 2018 року, приблизно о 16:45 годині, ОСОБА_3, за попередньою змовою із ОСОБА_2, маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з метою наживи, зайшли до 5-го підFїзду будинку F1, розташованого по вул. Кобзаря в м. Першотравенську, Дніпропетровської області, де піднялися на четвертий поверх, одягли на себе маски «балаклави» та резинові перчатки білого кольору, ОСОБА_2 подзвонив до квартири F69, вхідні двері до якої йому відчинила ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_3 в цей час спустилася нижче по сходах, щоб потерпіла її не бачила.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету наживи, о 16:45 годині 19 травня 2018 року, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відчинила йому вхідні двері, проник в приміщення квартири F69, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровFя потерпілої, штовхнув ОСОБА_5 до коридору квартири. Після чого, ОСОБА_3 зайшла до вищезазначеної квартири і зачинила вхідні двері. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з метою запобігання вчинення опору потерпілої звFязали їй ноги простирадлом та мотузкою і закрили рота ганчіркою для унеможливлення покликати на допомогу. ОСОБА_2 побачив вдягнуті на потерпілій золоті сережки 585 проби, зняв з потерпілої одну сережку з лівого вуха, а з правого вуха потерпіла сама зняла сережку та віддала її ОСОБА_2, який поклав сережки у кишеню куртки, яка на ньому була вдягнута. Продовжуючи діяти умисно, ОСОБА_2, застосовуючи психологічний вплив на потерпілу, змусив ОСОБА_5 віддати їм гроші, які були в квартирі, а саме: грошові кошти в сумі 700 гривень купюрами по 100 гривень. Також, ОСОБА_3, з однієї із шухляд, розташованої у шафі, дістала білий поліетиленовий пакет, з якого дістала золотий ланцюжок із натільним хрестиком із золота 585 проби, які вона поклала у кишеню, після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з квартири, покинувши місце вчинення злочину.

Викрадене майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обернули на свою користь та розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 700 гривень.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, кваліфікується по ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене групою осіб, за попередньою змовою, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровFя потерпілого, поєднане з проникненням у житло.

Обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

З огляду на викладене ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину по ч.3 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, що ОСОБА_3 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 одразу після злочину покинула місце події, у місті Першотравенську Дніпропетровської області вона не мала власного житла та мешкала у знайомої жінки, вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, у звFязку з чим прокурор дійшов висновку про те, що ОСОБА_3, перебуваючи на свободі, після висунення їй обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 раніше судима за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, тому прокурор дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_3, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Просить суд обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Суд, заслухавши прокурора, який підтримав своє клопотання, обвинувачену ОСОБА_3, її захисника та обвинуваченого ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення клопотання, приходить до наступного висновку.

У відповідність ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно вимогам п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність:

- запобігти скоєнню обвинуваченою інших кримінальних правопорушень;

- запобігти спробам обвинуваченої переховуватися від суду.

У відповідності до ст.176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

На підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів, суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Враховуючи дані щодо особи обвинуваченої ОСОБА_3, зазначені вище, приходжу до висновку, що дійсно існують ризики вчинення ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень та можливість її переховування від суду, оскільки остання вже притягувалась до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, вчиненого нею в період іспитового строку.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року по ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України, за яким їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць. Вирок набрав законної сили 30 травня 2018 року. 21 травня 2018 року о 00 годин 20 хвилин ОСОБА_3 затримана в порядку ст.208 КПК України, по підозрі у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року ОСОБА_3 тимчасово залишена в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (F 4)».

Вказані обставини переконують суд у необхідності обрання до обвинуваченої запобіжного заходу з метою недопущення вчинення нею нових злочинів, запобіганню спробам, після звільнення з місць позбавлення волі, переховуватися від суду та з метою захисту інтересів суспільства від кримінальних посягань на право власності, й запобіжний захід не може бути обраний у вигляді особистого зобов'язання, поруки, застави, або домашнього арешту, зважаючи на високу ступінь суспільної небезпечності інкримінованого їй злочину.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.4 ст.183 КПК України, відповідно до яких суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у звFязку з чим суддя не визначає розмір застави.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченої, те, що вона, раніше судима, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, не працює і не має самостійного та постійного джерела доходів, тобто в неї відсутні засоби для існування, не зайнята суспільно - корисною діяльністю, після звільнення з місць позбавлення волі, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватися від суду, оскільки не має на території м.Першотравенська сталих соціальних зв'язків, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 16:45 години 14 травня 2019 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-184, 186-187, 193-194, 196-197, 369-372, 376, 309 КПК України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за F 12018040380000253 від 19 травня 2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовільнити.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою рахувати з 16:45 години 14 травня 2019 року по 16:45 годину 12 липня 2019 року.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя: С. А. Янжула

Ухвала оголошена, копію ухвали отримала «14» травня 2019 року о «_____» годині «____» хвилин.

___ ОСОБА_3