
Дата документу 13.05.2019
Справа № 320/3676/19
Провадження № 1-кс/320/2424/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
слідчого судді Бахаєва І.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Фурсової Л.І.,
прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Щербини О.О.,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Челпанова І.А., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., у кримінальному провадженні № 12019080140001123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
В С Т А Н О В И В:
13 травня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Челпанова І.А., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., у кримінальному провадженні № 12019080140001123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2.
Клопотання обґрунтовано тим, що 12 березня 2019 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись навпроти ЗОШ № 14, розташованої по вул. Гризодубової в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час якого ОСОБА_6 зупинив ОСОБА_8 та почав вимагати в нього грошові кошти, які останній нібито йому винен. Після того, як ОСОБА_8 відмовився передавати грошові кошти, ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які своєю присутністю подавляли волю ОСОБА_8 до супротиву, наніс останньому не менше одного удару рукою в обличчя, в наслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя та рани слизової оболонки правої щоки, що кваліфікуються як легкі.
Після цього, ОСОБА_6 зажадав щоб ОСОБА_7 та ОСОБА_2, відвели ОСОБА_8 до двору його будинку № АДРЕСА_4, де він з ними знову зустрінеться. Через деякий час, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зустрілись у дворі будинку № АДРЕСА_4, з ОСОБА_6, де ОСОБА_6, у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які своєю присутністю подавляли волю ОСОБА_8 до супротиву, продовжуючи свої злочинні дії, знову висловив ОСОБА_8 вимогу передачі йому грошових коштів у сумі 6 500 грн., в протилежному випадку висловив погрозу застосування до нього та членів його родини насилля. Внаслідок вищевказаних спільних злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_2, які своєю присутністю подавляли волю ОСОБА_8 до супротиву, застосованого відносно останнього насилля та погрози застосування насилля до членів його родини, ОСОБА_8 погодився закласти належне йому майно, яке знаходилось у нього за місцем мешкання у ломбард та таким чином віддати грошові кошти.
12 березня 2019 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_2, зайшов у свою квартиру № АДРЕСА_1, де взяв належний йому ноутбук «ToshibaSatellitL-300», у корпусі сірого кольору та запропонував закласти його до ломбарду на що, ОСОБА_2 повідомив, що цих грошей буде не достатньо для погашення заборгованості. Після цього, ОСОБА_8 вирішив взяти грошові кошти у борг у своїх сусідів. Так, ОСОБА_8, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вийшов з своєї квартири на сходовий майданчик, де їх чекав ОСОБА_6 Після цього, ОСОБА_8 подзвонив у квартиру № АДРЕСА_2, де мешкала ОСОБА_9, з метою взяти гроші у борг. Двері відчинила ОСОБА_9 та запустила ОСОБА_8, у руках якого знаходився ноутбук«ToshibaSatellitL-300», у корпусі сірого кольору, у свою квартиру та зачинила за ним двері. У цей час ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, залишились на сходовому майданчику біля вказаної квартири. Перебуваючи у квартирі ОСОБА_9, ОСОБА_8 викликав працівників поліції, які затримали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а ОСОБА_2 з місця події зник.
Тим самим, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вимагали від потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 6 500 гривень та не отримали їх в наслідок того, що їх затримали працівники поліції, тим самим вчинили усі можливі дії направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8
Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що кваліфікується як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вказане правопорушення 25 квітня 2019 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140001123, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_2 знайшла підтвердження у зібраних в ході розслідування кримінального провадження доказів:
- покази потерпілого ОСОБА_8;
- протокол предявлення ОСОБА_8 особи для впізнання;
- покази свідка ОСОБА_9;
- протокол предявлення ОСОБА_9 особи для впізнання;
- протокол предявлення ОСОБА_9 особи для впізнання;
- покази свідка ОСОБА_10;
- повідомлення ОСОБА_2 про підозру;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
10 травня 2019 року, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчинені корисливого умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинить інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням обставин вищевикладеного, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш мякого, ніж домашній арешт із забороною залишати місце мешкання за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Б. Михайлова, буд. № 205, у період часу з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці.
Для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий вважає за необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатись з м. Мелітополя , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, посилаючись на наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат Зубов О.В., в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Слідчим суддею, в порядку КПК України, розяснено підозрюваному ОСОБА_2 його права та обовязки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, в тому числі, що він має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;
Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив, що йому в повній мірі зрозумілі його права та обовязки та він не заперечує проти розгляду клопотання за відсутності його захисника. Щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не заперечував, однак просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_5. У судовому засіданні слідчому судді надав заяву його вітчима ОСОБА_12, в якій останній зазначив, що він не проти обрання міри домашнього арешту за його місцем проживанням, а саме за адресою: АДРЕСА_5, власником зазначеного будинку є він ОСОБА_12, на підтвердження надана копія свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння) від 04 лютого 1986 року виданого Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області.
На підставі ст. 107 КПК України, здійснюється повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Наявність на час обрання міри запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готуються) від 12 березня 2019 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 12 березня 2019 року;
- протоколом предявлення ОСОБА_8 особи для впізнання від 12 березня 2019 року;
- висновком експерта № 63 від 15 березня 2019 року про проведення судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_8;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12 березня 2019 року;
- протоколом предявлення ОСОБА_9 особи для впізнання від 12 березня 2019 року;
- протоколом предявлення ОСОБА_9 особи для впізнання від 12 березня 2019 року;
- протоколом предявлення ОСОБА_9 особи для впізнання від 10 травня 2019 року;
- повідомленням ОСОБА_2 про підозру від 10 травня 2019 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
10 травня 2019 року, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінюючи вагомість таких доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку, в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи, те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчинені корисливого умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_2, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, більш мякі запобіжні заходи, аніж домашній арешт з забороною залишати місце мешкання в період часу з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступного дня, без застосування електронних засобів контролю, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2.
Для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатись з м. Мелітополя , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 181, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Челпанова І.А., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., у кримінальному провадженні № 12019080140001123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_5, з забороною залишати місце мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступного дня, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці, тобто з 13 травня 2019 року по 13 липня 2019 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обовязки:
- не відлучатись з м. Мелітополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;
- докласти зусиль до пошуку офіційного місця роботи.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Мелітопольському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_2.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати Мелітопольському відділу поліції ГУ Національної поліції у Запорізькій області для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
Судове рішення № 81733290, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 13.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/3676/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: