Ухвала суду № 81732183, 25.04.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2280/19

№ провадження 1-кс/208/1239/19

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2019 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.., за участю секретаря судового засідання Стомаченко О.В., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Ігнатьєва Д.С., слідчого Леонова Д.Р., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Полтавченко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не маючого , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого - останній раз 30.10.2017 Заводським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України обмеження волі строком 2 роки 1 місяць, -

встановив:

Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєні злочину середньої тяжкості, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може продовжити злочинну діяльність.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що наведені прокурором в судовому засіданні та слідчим в клопотанні ризики не доведені. Зазначив, що підозрюваний має соціальні зв’язки, постійне місце мешкання, а тому просив суд залишити клопотання без задоволення.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що повторно 26.03.2019 близько о 21.00 год. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, перебував у подвір’ї буд. АДРЕСА_2 та побачив у руках ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 мобільний телефон, а саме: Samsung Galaxy J400 imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2, яка в подальшому поклала його до своєї сумки. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, направлений на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону. З сумки ОСОБА_5 яка перебувала у під’їзді №3 буд. АДРЕСА_2 викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J400 imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2, з карткою мобільного оператору «Київстар» із номером телефону НОМЕР_3, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє та з місця вчинення злочину зник. Після чого, в цей же день ОСОБА_3 передав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J400 imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2, раніше йому знайомому чоловіку на ім’я «Віталій», тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/12.1/434 від 16.04.2019, проведеної Дніпропетровським НДЕКЦ ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J400 imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 на момент вчинення кримінального правопорушення (злочину), складала 3933 гривень 33 копійки.

25 квітня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний, з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може намагатись: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний ОСОБА_3 не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, відбуваючи покарання призначене за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2017 у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць, невідбутний термін 11 місяців 13 днів та 28.09.2018 кп. №12018040160001388 направлено з обвинувальним актом до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська; вчините інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_3 не має постійного місця роботи та заробітку, зазначене вказує на те, що він й у подальшому може вчиняти кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів. Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненого повторно.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_6,протоколом допиту ОСОБА_7,протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_7, протоколом огляду предмета договору фінансового кредиту, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом огляду предмета мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J400 imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2,протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілою ОСОБА_9, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, п.3та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді арешта на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постанові ухвали про застосування запобіжного заходу має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати десять прожиткових мінімумів, що на дату розгляду клопотання становить 19210,00 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження 12019040160000697 від 29.03.2019 р. до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.06.2019 року.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави – 19210 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 20.06.2019 року:

- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі населеного пункту з м. Кам?янське Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя Похваліта С. М.