Рішення № 81731865, 14.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8315/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 травня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків,–

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що представниками позивача на підставі абз. 2 ч.1 п. 37 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) було проведено обстеження електроустановок споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладом обліку. В ході проведеного обстеження електроустановки представниками позивача у відповідача по справі ОСОБА_2 було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, а саме відгалуження від головного вводу. По факту виявленого порушення, у відповідності до п. 53 ПКЕЕН, було складено Акт № 118458 від 23.03.2017 року. На підставі вищенаведеного та складених документів, комісією позивача по розгляду актів про порушення ПКЕЕН у відповідності до порядку, методики та п. 53 ПКЕЕН, було проведено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН та встановлено, що останнім заподіяно збитки ПрАТ «Закарпаттяобленерго», в особі Ужгородського РЕМ на суму 18320,49грн. На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» суму боргу за спожиту необліковану електричну енергію в розмірі 18320,49 грн. та судовий збір у сумі 1600 грн.

Представник позивача Старовойтова Р.І. у останнє судове засідання не з’явився. Однак, в попередніх судових засіданнях уточнила позовні вимоги. Пояснила, що після відкриття провадження по справі відповідачем в добровільному порядку було здійснено часткову оплату суми за Актом про порушення №118458 від 23.03.2017 року, а саме в розмірі 7000грн. вартості за не обліковану електричну енергію. А тому, просила суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» суму боргу за спожиту необліковану електричну енергію в розмірі 11320,49 грн. та судовий збір у сумі 1600 грн.

Суд констатує, що від представник позивача Старовойтової Р.І. надійшла заява, в якій остання уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує, та просить провести розгляду справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк відповідач не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, представниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на підставі ЗУ «Про електроенергетику» та абз.2 ч.1 п.37 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) було проведено перевірку споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_2

Перевіряючи електроустановки за вказаною вище адресою, де проживає відповідач ОСОБА_2 було виявлено самовільне підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, а саме відгалуження від головного вводу.

Зазначене порушення зафіксовано працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго» у відповідному Акті про порушення ПКЕЕН № 118458 від 23.03.2017 року, який складено у присутності ОСОБА_2 та нею підписано, без зауважень, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного акту.

З наявного в матеріалах справи Протоколу засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) № 618 від 13.04.2017 року вбачається, що зазначений вище Акт розглянуто 13.04.2017 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН та нараховано ОСОБА_2 за спожиту без обліку електричну енергію 18320,49грн.

На засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕНО ОСОБА_2 була присутня.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ЗУ «Про ринок електричної енергі», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року за №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року з наступними змінами.

ЗУ «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею – продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витратна постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:

електрична енергія – енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

електрична мережа – сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

побутовий споживач – індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно до п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Відповідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Оцінюючи як доказ акт про порушення ПКЕЕН № 118457 від 23.0309.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

Однак, як вбачається з пояснення, наданих представником позивача, після відкриття провадження по справі відповідачем в добровільному порядку було здійснено часткову оплату суми за Актом про порушення №118458 від 23.03.2017 року, а саме в розмірі 7000грн. вартості за не обліковану електричну енергію.

Таким чином, суд приходить до переконання, що сума боргу ОСОБА_2 перед ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за спожиту необліковану електричну енергію становить 11320,49 грн.

Згідно вимог ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із підстав зазначених в договорі та іншому правочинні, акті цивільного законодавства чи у зв'язку із завданням майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при цьому особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб і не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ст.ст.12,13 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч.1 ст.77 Закону та п. 48 ПКЕЕН споживач енергії несе відповідальність згідно із законодавством України за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН, у т.ч. за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.

У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2ст. 22 ЦК України).

З вищенаведеного вбачається, що за умови не порушення відповідачем обліку електричної енергії, позивач отримав би дохід у вигляді оплати Відповідачем фактично спожитої та облікованої приладом обліку відповідної кількості електричної енергії, що в свою чергу не потребувало б застосування Порядку та Методики для визначення обсягу та вартості спожитої електричної енергії Відповідачем за період, протягом якого мало місце порушення ПКЕЕН.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3ст. 22 ЦК України), тобто коли для визначення їх розміру застосовуються різного роду розрахунки, в т.ч. і встановлені Порядком та Методикою.

Отже, за таких обставин вбачається, що відповідачем по справі, шляхом порушення норм Закону та ПКЕЕН завдано енергопостачальнику збитків, оплату яких відповідач у порядку та строки, вказані в розрахунковому документі, в добровільному порядку здійснив не в повному обсязі, що стало підставою звернення до суду ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за захистом своїх порушених прав.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4 – 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 – 259, 264, 265, 280 – 282, 289 ЦПК України, ст.ст. 22, 611 ЦК України, ЗУ «Про Електроенергію», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, суд,

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканки АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код за ЄДРЮОФОП 00131529), що знаходиться за адресою: 89412, с. Оноківці, вул. Головна, 57, Ужгородського району суму вартість за не обліковану електричну енергію в розмірі 11320/одинадцять тисяч триста двадцять/грн. 49коп., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1600/тисяча шістсот/грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко